Краш-тест

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Краш-тест[1] (англ. Crash test) — випробування дорожніх і гоночних автомобілів на пасивну і активну безпеку. Являє собою умисне відтворення дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) з метою з'ясування рівня пошкоджень, які можуть отримати його учасники. Зазвичай для краш-тесту в машину поміщають манекен, обладнаний датчиками для заміру ушкоджень.

Системи тестів[ред. | ред. код]

Нині існує декілька різних організацій, що займаються проведенням краш-тестів:

Кожна з організацій використовує власні методики тестування і систему оцінки. Найретельнішою вважає себе європейська організація EuroNCAP.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Краш-тест // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022. «Випробувальний метод безпеки та надійності і знаходження критичних вузлів, конструкцій, деталей і т. ін. шляхом відтворення реальних аварійних ситуацій»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]