Кременчуцький нафтопереробний завод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кременчуцький нафтопереробний завод
Тип бізнес
Галузь нафтопереробний завод
Спеціалізація Нафтопереробна промисловість
Засновано 1966 (58 років)[1]
Штаб-квартира Полтавська обл., Кременчук, вул. Свіштовська, 3[2]
Власник(и) Укртатнафта
Співробітники понад 4300[2]
ukrtatnafta.com
Мапа

Кременчу́цький нафтопереро́бний заво́д — найбільше підприємство з виробництва нафтопродуктів в Україні[3]. З 1994 року є основним осередком товариства ПАТ «Укртатнафта».

Опис[ред. | ред. код]

Завод має велике значення для України, як одне з джерел створення запасу нафтопродуктів і забезпечує понад 30 % українського ринку. Завод переробляє 7 тисяч тонн нафти за добу, що у декілька разів нижче за його проєктну потужність[4].

Близьке розташування морських портів Одеси та Миколаєва розширює експортні можливості підприємства[2].

Кременчуцький НПЗ забезпечує паливом для посівної, пасажирського транспорту, вантажних перевезень та усіх сфер мирного життя, виконання міського, обласного та державного бюджетів та робочими місцями для кременчужан.

Історія[ред. | ред. код]

Розвиток підприємства[ред. | ред. код]

  • 1961 — Початок будівництва Кременчуцького НПЗ.
  • 1966 — На підприємстві встановлено комбіновану установку АВТ А-12/5.
  • 1967 — Установка каталітичного риформінгу бензинів Л-35/11-300. Бітумна установка 19/6.
  • 1969 — Газофракційні установка (ГФУ).
  • 1969—1970 — Комбінована установка ГК-3/1 № 1 з блоками первинної переробки нафти і каталітичного крекінгу.
  • 1971 — Установка каталітичного риформінгу ЛЧ-35/11-600. Установка гідроочищення дизельного палива ЛЧ-24/7-68.
  • 1972 — Блок первинної переробки нафти комбінованої установки ГК-3/1 № 2.
  • 1974—1976 — Установка каталітичного риформінгу з екстракцією ароматичних вуглеводнів ЛГ-35-8/300Б. Комплекс установок з виробництва мастил (Г-37, Г-39-40, Г-36-37, Г-24). Сіркоочищення сухих газів. Блок каталітичного крекінгу комбінованої установки ГК-3/1 № 2.
  • 1977 — Установка з виробництва елементарної сірки.
  • 1978 — Комбінована установка з переробки нафти ЛК-6У (первинна переробка нафти, каталітичне реформування бензинів, гідроочищення гасу і дизельного палива, газофракціонування).
  • 1981 — Комплекс з виробництва детергентного-диспергируючої присадки типу АМОКО-9250.
  • 1984 — Установка з виробництва рідких парафінів методом «Парекс».
  • 1988 — Комплекс установок регенерації відпрацьованих масел.
  • 2001 — Установка з випуску метил-трет-бутилового ефіру.
  • 2005 — Установка ректифікації сульфідовмісних конденсатів.
  • 2006 — Заміна каталізаторних систем на С-200 установки ЛК-6У.
  • 2008 — Заміна каталізаторних систем і внутрішніх пристроїв на установці ЛЧ-35/11-600.
  • 2009 — Заміна каталізаторних систем і внутрішніх пристроїв на установці ЛЧ-35/11-300.
  • 2009 — Заміна каталізаторних систем і внутрішніх пристроїв на установці ЛЧ-24-7/68

(отримання дизельного палива Євро-4)

  • 2009 — Заміна каталізаторних систем і внутрішніх пристроїв на секції 300 / 1 установки ЛК-6У з метою організації процесу гідроочищення вакуумного газойля (одержання автомобільних бензинів Євро-3)

У листопаді 2017 року «Укртатнафта» завершила реконструкцію та здійснила успішний запуск установки Г-24 на Кременчуцькому НПЗ в режимі гідроочищення фракції авіаційного палива для реактивних двигунів та очищення і деметалізації деасфальтизату — компонента сировини каталітичного крекінгу.[5]

За підсумками 2017 року завод збільшив переробку сирої нафти на 6,8 % (на 0,15 млн тонн), в порівнянні з 2016 роком — до 2,35 млн тонн[6].

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

2 квітня 2022 року російська авіація атакувала місто Кременчук. Під обстріли потрапив Кременчуцький НПЗ та навколишні склади паливно-мастильних матеріалів. Інфраструктура підприємства знищена[7].

За заявою народного депутата Юрія Шаповалова, відновлення Кременчуцького нафтопереробного заводу розпочнеться після перемоги над рашистськими окупаційними військами[8].

12 травня 2022 року завод було обстріляно чотирма ракетами[9].

18 червня у підприємство влучило 6 ворожих ракет, без жертв.[10] 20 вересня 2023 року росіяни повторно обстріляли завод, на ньому сталася пожежа[11].

Організаційна структура[ред. | ред. код]

Рік Офіційна назва
1961—1994 Державне підприємство «Кременчуцький нафтопереробний завод».
1994 Відкрите акціонерне товариство «Кременчукнафтооргсинтез».
з 1994 Закрите акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта“».
з 2010 Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія „Укртатнафта“».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія розвитку трубопровідного транспорту нафти та нафтопродуктів в Україні. Архів оригіналу за 12 лютого 2015. Процитовано 7 серпня 2011.
  2. а б в Про компанію [Архівовано 10 серпня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Кременчуцький НПЗ. Довідка [Архівовано 6 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Кременчуцький нафтопереробний завод. Архів оригіналу за 13 березня 2008. Процитовано 7 серпня 2011.
  5. Кременчуцький НПЗ відновив виробництво авіапалива після модернізації устаткування. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 27 листопада 2017. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 14 січня 2018.
  6. Кременчуцький НПЗ у 2017 році збільшив переробку нафти майже на 7%. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 12 травня 2018. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.
  7. Росія масовано бомбардувала Кременчуцький НПЗ, завод не працює: нові подробиці [Архівовано 3 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Obozrevatel, 2022-04-02
  8. Шаповалов: Кременчуцький НПЗ буде відбудовано! // Kremen.Today, 2022-04-05
  9. Війська РФ обстріляли ракетами Кременчуцький НПЗ. Укрінформ. 12 травня 2022. Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  10. Вісім ракет вдарили по Кременчуку, постраждалих немає — голова ОВА
  11. Росіяни обстріляли нафтопереробний завод в Кременчуці. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 вересня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]