Кремнієво-повітряні акумулятори
Кремнієво-повітряні батареї — це нова технологія акумуляторів, винайдена командою під керівництвом професора Ейн-Елі з енергетичної програми Grand Technion в Техніоні — Ізраїльському технологічному інституті.
Технологія кремнієво-повітряних батарей заснована на електродах з кисню і кремнію. Такі батареї можуть бути легкими, з високою стійкістю як до надзвичайно сухих умов, так і до високої вологості. Як і інші анодно-повітряні батареї, зокрема метало-повітряні батареї, кремнієво-повітряні батареї покладаються на атмосферний кисень для своїх катодів; вони, відповідно, не включають жодних катодних матеріалів у свої структури, і це дозволяє заощадити на вартості та вазі.[1][2]
Експериментальні елементи з використанням іонних рідких електролітів кімнатної температури виробляли від 1 до 1,2 вольт при щільності струму 0,3 міліампера на квадратний сантиметр кремнію.[3]
Ємність акумулятора дуже порівнянна з алюмінієво-повітряним акумулятором. Питома енергія кремнієво-повітряної батареї оцінюється в 8470 Вт·год/кг, а щільність енергії становить приблизно 2109,0 Вт·год/л. Напруга акумулятора 1 – 1,2 В. Завдяки використанню спеціальної системи потоку електроліту можна досягти часу розряду понад 1000 годин для водних електролітів, що забезпечує 100% використання кремнієвого анода.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Silicon–Air Battery: Non-stop Power for Thousands of Hours. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 11 квітня 2024.
- ↑ New Silicon-Air Battery to Have Unlimited Shelf Life
- ↑ Cohn, Gil (2009). Silicon–air batteries. Electrochemistry Communications. 11 (10): 1916—1918. doi:10.1016/j.elecom.2009.08.015.
- ↑ Durmus, Y.E.; Aslanbas, O.; Kayser, S.; Tempel, H.; Hausen, F.; de Haart, L.G.J.; Granwehr, J.; Ein-Eli, Y.; Eichel, R.-A.; Kungl, H. (2017). Long run discharge, performance and efficiency of primary Silicon–air cells with alkaline electrolyte. Electrochimica Acta. 225: 215—224. doi:10.1016/j.electacta.2016.12.120.
| ||||||||||||||||||
