Криничко Леонід Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Криничко Леонід Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 29 травня 1975(1975-05-29)
Коритища
Смерть 26 січня 2015(2015-01-26) (39 років)
Красногорівка
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Леоні́д Іва́нович Крини́чко (01975-05-2929 травня 1975-02015-01-2626 січня 2015) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 травня 1975 року в селі Коритища Новоград-Волинського району Житомирської області. З кінця 1980-х років разом з родиною мешкав у селі Львове Бериславського району Херсонської області. Закінчив середню школу с. Львове, потім – морехідне училище.

З 28 травня 1993 по 1995 рік проходив строкову військову службу у прикордонних військах України (нині – Державна прикордонна служба України). За час служби отримав спеціальність «майстер електротехнічних засобів огороджень і сигналізацій». Після демобілізації працював у сільському господарстві, їздив на заробітки за кордон.

31 липня 2014 року добровольцем мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником 28-ї окремої гвардійської механізованої бригади .

Загинув 26 січня 2015 році у період з 16.15 по 16.30 під час бойового зіткнення на ВОП в районі м. Красногорівка, Донецька область. Разом з Леонідом загинув старший солдат Олександр Гаіцький.

29 січня 2015 року похований на кладовищі c. Львове.

Вдома лишились мама й дві сестри.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • 29 травня 2015 року в селі Львове в будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Нова, 53), де навчався Леонід, йому відкрито меморіальну дошку.
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня[2][3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 26 січня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]