Кричевський Ілля Маратович
| Кричевський Ілля Маратович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
3 лютого 1963 Москва, СРСР |
| Помер |
21 серпня 1991 (28 років) Москва, СРСР |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | архітектор |
| Alma mater | Московський архітектурний інститут |
| Нагороди |
   |
Ілля Маратович Кричевський (рос. Илья Маратович Кричевский; 1963—1991) — один з трьох загиблих захисників «Білого дому» під час серпневого путчу 1991 року. Герой Радянського Союзу (посмертно).
Життепис[ред. | ред. код]
Народився в Москві в сім'ї викладача словесності Інеси Наумівни і архітектора Марата Юхимовича Кричевських.[1] За національністю — єврей. За спогадами рабина Цві Патласов, в 1991 році Ілля Кричевський відвідав одне із занять по вивченню Тори в бейт-мідраші на вулиці Чайковського в центрі Москви, Кричевський збирався ще раз прийти в бейт-мидраш для вивчення єврейської релігії.[2]
У 1980 році закінчив московську середню школу № 744 імені Петра Миколайовича Єремеєва,[3] і в 1986 році — Московський архітектурний інститут. Працював архітектором в Державному проектному інституті № 6. У 1986-88 роках служив в лавах Радянської Армії, молодший сержант. Потім працював архітектором в Проектно-будівельному кооперативі «Комунар». Ілля Кричевський писав вірші; посмертно вони включалися в антології («Строфи століття» Євгена Євтушенка та інші).
Загибель[ред. | ред. код]
Загинув в ніч з 20 на 21 серпня 1991 року в районі підземного тунелю поблизу Смоленської площі, де на перетині вулиць Чайковського та Нового Арбата натовп заблокував вісім БМП (бойових машин піхоти) Таманської мотострілецької дивізії. Демонстранти підпалили одну з БМП (бортовий номер 536), її екіпаж евакуювався, і двоє солдатів, прикриваючи відступ, намагалися відігнати натовп пострілами у повітря. Кричевський, кинувшись в той момент до БМП, отримав смертельне поранення в голову. Чи було це випадковістю, і хто саме стріляв, — не з'ясовано.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Диана Матевосова. Ельцин забыл своих защитников? // Аргументы и факты. — Москва, 2001. — Вип. 33. — С. 4.[недоступне посилання з Октябрь 2018]
- ↑ Цви Палтас. Илья Кричевский - защитник свободной России. Толдот Йешурун. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 22 березня 2015.
- ↑ Учительская газета. Раньше думай о Родине, а потом о себе // Учительская газета. — Москва, 2013. — Вип. 29.
Посилання[ред. | ред. код]
- Растянутое мгновение [Архівовано 13 червня 2020 у Wayback Machine.] // amkworks113.ru.
|
