Кропив'янка гірська
| Кропив'янка гірська | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_in_Hyderabad,_AP_W_IMG_1441.jpg) Гірська кропив'янка (Гайдарабад, Індія)
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Curruca curruca minula (Hume, 1878) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Sylvia althaea Sylvia curruca althaea Curruca curruca althaea Curruca althaea | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Кропи́в'янка гірська[1] (Curruca curruca althaea) — підвид прудкої кропив'янки, горобцеподібного птаха з родини кропив'янкових (Sylviidae)[2]. Мешкає в горах Центральної і Південної Азії. Раніше вважався окремим видом, названим на честь Алтеї, цариці Калідона в давньогрецькій міфіології[3].
Таксономія[ред. | ред. код]
Гірська кропив'янка входить до надвиду прудкої кропив'янки, а деякі дослідники вважають ці види конспецифічними[4]. Разом із малою кропив'янкою цей вид формує азійську гілку всередині надвиду, яка розділилася на вид, адаптований до гірських ландшафтів і до посушливин низовин відповідно[5][6][7].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 13-14 см, вага 12,4-17 г. Довжина крила становить 6,5-7 см, довжина хвоста 5,6-6 см. Верхня частина тіла у них сірувато-коричнева, тім'я більш сірувате, горло біле, решта нижньої частини тіла сірувато-біла. Гірська кропив'янка відрізняється від прудкої кропив'янки дещо більшими розмірами, більш міцним дзьобом і більш темною, сірувато-коричневою спиною, таким чином у них менш виражений контраст між верхньої частиною голови і спиною.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Гірські кропив'янки гніздяться від південного Казахстана (гори Каратау) на схід до південно-західного і центрального Тянь-Шаня, на південь до західних хребтів Гімалаїв, до Афганістана, південно-східного Ірана і західного Пакистана, можливо, також на півдні Туркменістану і на південному сході Ірану (Копетдаг). Взимку вони мігрують на південь, де зимують від південного Ірака і південного Ірана до південної Індії і Шрі-Ланки, а також, можливо, на південному заході Аравійського півострова. Гірські кропив'янки живуть в гірських чагарникових заростях, зокрема в заростях ялівця, а також на мигдалевих плантаціях, на висоті від 2000 до 3600 м над рівнем моря.
Гірські кропив'янки живляться безхребетними, а також ягодами і нектаром. Сезон розмноження триває з середини травня до середини червня. Гніздяться в густих, колючих чагарникових заростях, на висоті від 20 до 150 см над землею, іноді на деревах, на висоті до 3 м над землею. В кладці 4-5 яєць. Інкубаційний період триває 11 днів, пташенята покидають гніздо через 11-12 днів після вилуплення. І самиці, і самці будують гніздо, насиджують кладку і доглядають за пташенятами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 16 листопада 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 43. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Species Updates – IOC World Bird List. www.worldbirdnames.org. Процитовано 28 лютого 2024.
- ↑ Jønsson, K. A., & Fjeldså, J. (2006). A phylogenetic supertree of oscine passerine birds (Aves: Passeri). Zool. Scripta 35 (2): 149–186. DOI:10.1111/j.1463-6409.2006.00221.x (HTML abstract).
- ↑ Helbig, A. J. (2001): Phylogeny and biogeography of the genus Sylvia. In: Shirihai, Hadoram: Sylvia warblers: 24-29. Princeton University Press, Princeton, N.J. ISBN 0-691-08833-0
- ↑ Jønsson, Knud A. & Fjeldså, Jon (2006): A phylogenetic supertree of oscine passerine birds (Aves: Passeri). Zool. Scripta 35(2): 149–186.DOI:10.1111/j.1463-6409.2006.00221.x
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |