Крумінь Віктор Михайлович

Крумінь Віктор Михайлович
латис. Viktors Krūmiņš
Народився	13 березня 1923(1923-03-13) Петроград, РСФРР, СРСР
Помер	15 жовтня 1990(1990-10-15) (67 років) Рига, Латвійська РСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	латиш
Діяльність	державний службовець
Alma mater	Академія суспільних наук при ЦК КПРС
Військове звання	полковник
Партія	КПРС
Нагороди

Віктор Михайлович Крумінь (13 березня 1923(19230313), місто Петроград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація — 15 жовтня 1990, місто Рига, Латвія) — латвійський радянський державний діяч, заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР, міністр закордонних справ Латвійської РСР. Член ЦК Комуністичної партії Латвії. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР 5—11-го скликань. Народний депутат СРСР від Всесоюзної організації ветеранів війни та праці в 1989—1990 роках. Кандидат філософських наук, доцент.

Життєпис

Народився в родині робітника. З 1939 по 1940 рік працював слюсарем, механіком на Ленінградському заводі «Електросила». До 1941 року навчався в Ленінградському інженерно-будівельному інституті.

З серпня 1941 по вересень 1944 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив у 455-му окремому саперному батальйоні Ленінградського фронту, з 1942 по січень 1944 року був командиром 45-мм протитанкової гармати, командиром взводу 45-мм протитанкових гармат 123-го гвардійського стрілецького полку 43-ї гвардійської стрілецької дивізії Ленінградського, Північно-Західного та 2-го Прибалтійського фронтів. У січні 1944 року був важко поранений, лікувався в госпіталях.

Член ВКП(б) з 1943 року.

З 1944 року — старший інспектор Народного комісаріату місцевої промисловості Латвійської РСР.

У 1946 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б) у Москві.

У 1946—1947 роках — завідувач сектора, помічник секретаря ЦК КП(б) Латвії. У 1947—1948 роках — 2-й секретар Єлгавського міського комітету КП(б) Латвії. З 1948 року — завідувач сектора ЦК КП(б) Латвії.

У 1952 році закінчив Академію суспільних наук ЦК КПРС.

У 1952—1957 роках — заступник завідувача, завідувач відділу науки і культури ЦК КП Латвії. Одночасно, з 1952 по 1955 рік — викладач Республіканської партійної школи при ЦК КП Латвії.

У 1957—1958 роках — секретар Ризького міського комітету КП Латвії.

У 1958—1960 роках — інструктор відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.

11 лютого 1960 — 4 листопада 1985 року — заступник голови Ради міністрів Латвійської РСР. Одночасно, в квітні 1967 — 4 листопада 1985 року — міністр закордонних справ Латвійської РСР.

З листопада 1985 року — персональний пенсіонер. Голова Латвійської республіканської ради ветеранів війни, праці та збройних сил.

Помер 15 жовтня 1990 року. Похований 19 жовтня 1990 року на цвинтарі Райніса в Ризі.

Звання

• полковник

Нагороди

• орден Вітчизняної війни І ст. (6.04.1985)
• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.08.1946)
• три ордени Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани» (1950)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі
• Почесні грамоти Президії Верховної ради Латвійської РСР (7.04.1949, 12.03.1973)
• Заслужений діяч культури Латвійської РСР

Джерела

• Депутаты Верховного Совета Латвийской ССР 11-го созыва. Рига, 1985 (рос.)
• Круминь Виктор Михайлович