Крупник (напій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крупник
Походження  Річ Посполита і  Несвіж

Кру́пник — традиційний алкогольний напій, схожий на лікер, з спирту (або акавіти[1]), меду і спецій (кориця, ваніль, гвоздика, імбир і мускатний горіх). Відомий в Польщі і в Білорусі, Литві з XVIII століття.

У Великому князівстві Литовському були популярними, в тому числі, і фруктові крупники, в які додавали малиновий або вишневий сік, журавлину тощо.

Майстерність приготування Крупника вважалася в XIX столітті необхідною якістю господині шляхетського будинку, до деяких майстринь гості з'їжджалися особливо заради цього приводу з округи радіусом 80 км. Особливо славилися крупники з Ковно.

Крупник був в певному сенсі конкурентом німецького пуншу — традиційно подавався гарячим в маленьких порцелянових чашках (але в менш офіційній обстановці пили і зі склянок або навіть дерев'яних ложок). Існував ритуал «куріння» Крупника — всі інгредієнти складалися у велику глиняну миску і підпалювали; поступово палаюча суміш набирала темно-бурштиновий колір і специфічний аромат; за знаком господині всі присутні одночасно дули на полум'я, щоб його погасити.

У наш час крупник виготовляється промислово в Польщі, Литві та Білорусі .

Оригінальний рецепт напою зберігається в таємниці.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Горелое вино» было по карману только богатым людям. Краткая история культуры питья в Беларуси (рос.). KYKY.ORG. Процитовано 30 вересня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]