Крутогірний узвіз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крутогірний узвіз
 Україна[1]
Населений пункт Дніпро[2]
Місцевість Соборний район
Загальні відомості
Координати 48°27′50″ пн. ш. 35°03′28″ сх. д. / 48.46396111113888594° пн. ш. 35.05784444447221659° сх. д. / 48.46396111113888594; 35.05784444447221659Координати: 48°27′50″ пн. ш. 35°03′28″ сх. д. / 48.46396111113888594° пн. ш. 35.05784444447221659° сх. д. / 48.46396111113888594; 35.05784444447221659
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r3069251  ·R
Мапа
Мапа
CMNS: Крутогірний узвіз у Вікісховищі[3]

Крутогірний узвіз — вулиця у місті Дніпро, що починається на Горі й спускається у Каміння (Соборний район) й Половицю (Шевченківський район м. Дніпро).

Довжина вулиці — 1000 м.

Історія[ред. | ред. код]

Є давньою вулицею козацької слободи Половиця, що підіймалася у Гору. За катеринославської доби називалася Круторгірною вулицею й упиралася внизу у Ламану вулицю.

Забудовувалася вулиця у другій половині 19-го сторіччя з формуванням архітектурного ансамблю на Новошляхетній вулиці.

За радянської доби вулиця носила ім'я Федора Рогальова (1891—1937), більшовицького воєначальника часів україно-радянської війни, командира 7-го стрілецького корпуса РСЧА, штаб якого розташовувався у місті.[4]

Завдяки декомунізації вулиці 2016 року повернена історична назва.

Перехресні вулиці[ред. | ред. код]

Крутогірний узвіз починається на Горі від перпендикулярної вулиці академіка Сергія Єфремова й спускається до упору у Січеславську набережну у Дніпра.

Будівлі[ред. | ред. код]

  • № 1 — Садиба 1-го секретаря Дніпропетровського обкому КПУ в 1947-50 Леоніда Брежнєва;
  • № 5 — останній у місті дерев'яний двоповерховий житловий будинок катеринославської доби;
  • № 8 — Корпус № 3 Академії митної служби України;
  • № 9 — Дніпровський Телетеатр (до театру на першому поверсі містився Відділ літератури іноземними мовами Дніпровської центральної міської бібліотеки);
  • № 10 — Дніпровський планетарій (відкрито 1968 року);
  • № 12 — будинок Мордковича за проектом Олександра Красносельського (1913);
  • № 16 — Катеринославська ветеринарно-бактеріологічна станція; за радянської доби — Дніпропетровська біофабрика;[5]
  • № 21 — двоповерхова будівля колишньої Катеринославської Губернської Земської Управи (1902);
  • № 28 — жк «Дует» (2013);[6]
  • № 33 — будинок Крейніна (2005).

Світлини[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Google Maps — 2005.
  2. OpenStreetMap — 2004.
  3. Вікісховище — 2004.
  4. История улиц. gorod.dp.ua. Процитовано 19 березня 2019.
  5. История Днепра (Днепропетровска) и Приднепровья. gorod.dp.ua. Процитовано 19 березня 2019.
  6. ЖК Дуэт, Днепр, Рогалева - Ломаная. novobudovy.com (ru-ua) . Процитовано 19 березня 2019.