Після закінчення служби у Збройних силах Кріпак уклав трирічний контракт із донецьким «Шахтарем», однак заграти у складі донеччан так і не зумів, провівши загалом всього три матчі в помаранчево-чорній формі. Наступні два роки перебував у оренді в донецькому «Металурзі», алчевській «Сталі» та олександрійській «Поліграфтехніці». Утім, заграти повноцінно у якому з цих клубів Якову заважали наслідки важкої хвороби, отриманої раніше. До того ж, вже під кінець контракту з «Шахтарем» у Кріпака виникли проблеми з керівництвом клубу, через що він змушений був частину сезону відіграти в аматорській команді ЗАлК.
У червні 2002 року нападник відгукнувся на запрошення Євгена Кучеревського та приєднався до складу дніпропетровського «Дніпра», де, одначе, він так і не витримав конкуренції зі своїми колегами за амплуа. У пошуках кращої долі Кріпак вирушив до вітебського «Локомотива», де зміг знову проявити свої найкращі бомбардирські якості та стати найвлучнішим гравцем команди. Наступного року його чекало розчарування від невдалих переглядів у харківському «Металісті» та брестському «Динамо», нетривалі виступи у складі добре знайомого йому клубу ЗАлК на аматорському рівні, та підписання контракту з сумським «Спартаком», де Яків провів майже повний сезон.
У 2007 році футболіст провів 6 матчів у складі чернігівської «Десни», проте доволі швидко залишив клуб і підписав угоду з клубом «Фенікс-Іллічовець»[2], за яку так жодного поєдинку і не зіграв. На початку 2008 року Кріпак пробував свої сили у клубі «Сморгонь», однак не підійшов білорусам і залишив розташування команди[3]. Виступав у складі слов'янського «Словхлібу» в чемпіонаті під егідою ААФУ. У 2011 році грав за краматорський «Авангард», якому допоміг спочатку здобути професійний статус, а потім і підвищитися в класі, посівши друге місце у групі «Б» другої ліги. По завершенню першого кола сезону 2011/12 оголосив про завершення кар'єри[4] та обійняв посаду тренера у своєму останньому клубі.
Україна
