Крістіане Флойд
| Крістіане Флойд | |
|---|---|
| нім. Christiane Floyd | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Christiane Riedl[1] |
| Народилася |
26 квітня 1943 (81 рік) Відень |
| Країна |
 Австрія |
| Діяльність | викладачка університету, інформатик |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | комп'ютерні науки |
| Заклад |
Siemens Стенфордський університет Берлінський технічний університет Гамбурзький університет Віденський технічний університет |
| Вчене звання | доктор наук |
| Науковий ступінь | професор |
| Науковий керівник | Вільфрід Ньобауер |
| Відомі учні |
Stefan Jähnichend[2] Susanne Bødkerd[2] |
| Аспіранти, докторанти |
Heinz Züllighovend[2] Yvonne Dittrichd[2] Carola Lilienthald[2] |
| У шлюбі з |
Роберт Флойд Пітер Наур |
 Крістіане Флойд у Вікісховищі | |
Крістіане Флойд (нім. Christiane Floyd, уроджена Рідль (Riedl); 26 квітня 1943) — австрійська вчена у галузі комп'ютерних наук. У 1978 стала першою жінкою-професором інформатики у Німеччині. Піонер еволюційного програмного дизнайну спільної розробки — попередника розробки програм з відкритим кодом.[3]
Біографія[ред. | ред. код]
Крістіане Рідль вивчала математику у Віденському університеті, де у 1966 році отримала звання доктора наук. З 1966 по 1968 рік працювала системним програмістом за компілятором ALGOL 60 у Siemens в Мюнхені (Німеччина). У 1968—1973 працювала дослідником і лектором у відділенні комп'ютерних наук Стенфордського університету в Сполучених Штатах.[4]
У 1973 році почала працювати у мюнхенській компанії програмного забезпечення Softlab, де була старшим консультантом та займалася розробкою і демонстрацією Maestro I[5] — першого інтегрованого середовища розробки програмного забезпечення.[4]
У 1978 році Флойд стала повним професором програмування у Берлінському технічному університеті[6], першою жінкою-професором в галузі комп'ютерних наук у Німеччині.[3] З 1991-го очолювала групу програмування у Гамбурзькому університеті.[4] Флойд та її група зробили один з перших концептуальних кроків у методах спільного дизайну з моделлю процесів STEPS (Software Technology for Evolutionary Participatory Systems development).[7] Флойд завершила роботу в університеті у 2008 році, залишившись професором-емеритом у Гамбурзі. Після цього брала участь у проекті Віденського технічного університету під назвою WIT (Wissenschaftlerinnenkolleg Internettechnologien; Коледж інтернет-технологій для жінок-аспірантів), що пропонує спеціалізовану програму докторантури для жінок у галузі комп'ютерних наука. 26 січня 2012 року Крістіне Флойд стала почесним професором Віденського технічного університету.[8]
Була одружена з Робертом Флойдом та Пітером Науром, обидва — комп'ютерні науковці.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ вебсайт — 1990.
- ↑ а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б Thumfart, Johannes (29 березня 2011). Christiane Floyd: Emanzipation durch Computer. Die Zeit. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
- ↑ а б в Prof. Dr. Christiane Floyd, University of Hamburg. Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 4 квітня 2016.
- ↑ 2011 EUSSET-IISI Lifetime Achievement Award to Christiane Floyd [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], EUSSET (2011).
- ↑ а б Von Randow, Von Gero (20 листопада 1992). Frau im Widerspruch. Die Zeit. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
- ↑ Simonsen, Jesper (2012). Routledge International Handbook of Participatory Design. Routledge. с. 121. ISBN 1136266259.
- ↑ Ehre wem Ehre gebührt!. TU Wien. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 4 січня 2016.
|
