Крістіан Буссю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістіан Буссю
Christian Boussus
фр. Christian Boussus
Громадянство Франція Франція
Дата народження 5 березня 1908(1908-03-05)
Місце народження Єр, Франція
Дата смерті 12 серпня 2003[1]
Місце смерті Неї-сюр-Сен, Франція
Початок кар'єри 1926 (в аматорському турі)
Завершення кар'єри 1953
Робоча рука ліва[2] (одноручний бекгенд)

Одиночний розряд

Найвища позиція Ранг 9 (1930, А. Волліс Маєрс)[3]
Мейджори
Австралія 4р (1928, 1935)
Ролан Гаррос Ф (1931)
Вімблдон ПФ (1928)[2]
США 4р (1928, 1931)

Парний розряд

Мейджори
Ролан Гаррос Ф (1932)[4]
Вімблдон ЧФ (1929)[5]
Інші парні турніри
Мікст
Австралія П (1935)[2]
Ролан Гаррос Ф (1938)
Вімблдон ЧФ (1938)[6]

Жак Крістіа́н Буссю́ (фр. Jacques Christian Boussus; 5 березня 1908 — 12 серпня 2003) — французький тенісист (лівша), який досяг успіху в 1920-х і 1930-х роках. Найвищу одиночну позицію світового рейтингу — 9 місце досяг 1930 року (за даними А. Волліса Маєрса). Перемагав на турнірах Великого шолома в змішаному парному розряді. Завершив кар'єру 1953 року.

Тенісна кар'єра[ред. | ред. код]

Крістіан Буссю почав грати в аматорський теніс наприкінці 1920-х, у віці 17 років взявши перший раз участь у турнірах The French Covered Courts, які він виграв, граючи на пару із французьким ветераном Рене Лакостом 1926 року. Він здобув друге місце в Тихоокеанському Південно-Західному чемпіонаті у 1928 році (поступившися товаришу французу Анрі Коше), хоч він виграв багатоіменний трофей поряд з американською тенісисткою Енн Харпер . У тому ж році він виграв свій перший відкритий парний титул в Дюссельдорфі Кубок Девіса на пару із Жаном Боротрою. Свої перші одиночні чемпіонатіи він виграв у 1929 році. Був у складі збірної Франції в Кубку Девіса в чотири рази: в 1929, 1930, 1931, і 1932, хоча він ні разу так і не зіграв. Так, Крістіан Буссю залишався на лавці запасних протягом чотирьох років. Члени команди стали відомі як " Чотири мушкетери " і Буссю був "П'ятий мушкетер ".

Зрештою він отримав свій шанс зіграти на Кубку Девіса в 1934 році, у віці 26 років, коли чотири мушкетери пішли у відставку. Під час Другої Світової Війни в 1941 році у Віші (Франція) він виграв неофіційний Відкритий чемпіонат Франції на пару з Бернардом Дестремау, подвиг, що не розпізнала Міжнародна федерація тенісу. У тому ж році він знявся у фільмі під назвою  «L'Appel du stade». Після війни він став капітаном французької команди Кубка Девіса між 1949—1952 і віце — капітаном з 1953. У перший же рік під його керівництвом Франція вийшла у фінал в 1949 Кубка Девіса вперше за останні 15 років. У командних змаганнях рівня клубу він представляв Racing Club de France в Парижі.

Кубок Девіса, склад збірної Франції

Він зазнав поразки у фіналі 1931 Відкритого чемпіонату Франції від Жана Боротри.

Густав Дженекі (ліворуч) з Крістіаном Буссю.

У 1932 році він і Марсель Бернар зазнали поразки в парному фіналі Відкритого чемпіонату Франції Анрі Коше і Жаку Брюньйону. Грав двічі австралійський чемпіонат, в 1928 і 1935, і виграв у змішаних парах цього року, його єдиний Grand Slam титул. Він змагався у Відкритому чемпіонаті Франції дев'ятнадцять разів між 1927 і 1953 роками, який є третім в історії змагань відразу після Фабріс Санторо і Франсуа Жауфрент. Він також виграв вдвічі більше німецьких чемпіонатів в Гамбурзі і  British Hard Court чемпіонат лиш раз. Був найкращим тенісистом Франції чотири рази поспіль у 1934, 1935, 1936 і 1937 роках.

Особисте життя[ред. | ред. код]

У студентські роки навчався рекламної справи. Його тенісний сезон 1930-х був перерваний, бо він повинен був виконати військову службу. Під час гри в аматорський теніс він, в той же час, працював продавцем шин. Пізніше він був призначений директором компанії з комунікацій і зв'язку для IBM France. Крім свого стилю гри в теніс він відомий як перша людина, що вбиралась у шорти, а не штани на корт. Був у цивільному шлюбі з французьким дизайнером парфумерії Жермен Сельє з якою він прожив разом 30 років, поки вона не померла в 1976 році. Він помер у віці 95 років, останній як останній Мушкетер. Крістіан мав брата на ім'я Роланд, також аматорського тенісиста, з яким він виграв у грі на пари в Le Touquet Spa Championships в 1937 році, в той же час здобувши перемогу і у одиночній грі і змішаних змаганнях.

Фінали турнірів Великого шолома[ред. | ред. код]

Одиночний розряд (1 поразка)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Покриття Суперник Рахунок
Поразка 1931 Чемпіонат Франції Ґрунт Франція Жан Боротра 6–2, 4–6, 5–7, 4–6

Парний розряд (1 поразка)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Поразка 1932 Чемпіонат Франції Ґрунт Франція Марсель Бернар Франція Анрі Коше
Франція Жак Брюньйон
4–6, 6–3, 5–7, 3–6

Мікст (1–1)[ред. | ред. код]

Результат Рік Турнір Покриття Партнер Суперники Рахунок
Перемога 1935 Чемпіонат Австралії Трава Австралія Луї Бікертон Австралія Берді Бонд
ПАР Вернон Кербі
1–6, 6–3, 6–3
Поразка 1938 Чемпіонат Франції Ґрунт Австралія Ненсі Вінн-Болтон Франція Сімонн Матьє
Югославія Драгутин Митич
6–2, 3–6, 4–6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Alexis Brézet, ред. (20 August 2003). Disparition de Christian Boussus [Christian Boussus is gone]. Ле фігаро. Paris, France: Dassault Group. ISSN 0182-5852. Процитовано 15 September 2012.
  2. а б в Net Matches opens here tomorrow. Pittsburgh Post-Gazette. Pittsburgh, United States: Paul Block. 9 (33): 12. 7 September 1935. ISSN 1068-624X. Процитовано 16 September 2012.
  3. "Big Bill Tilden is Second Only to Henri Cochet", The Montreal Gazette, 27 листопада 1930.
  4. Tennis in France. Evening Post. Wellington, New Zealand: Blundell Bros Limited. 113 (126): 10. 30 May 1932. Процитовано 17 September 2012.
  5. Béla Kehrling, ред. (1 October 1931). Külföldi hírek [International news] (PDF). Tennisz és Golf. III (угор.). Будапешт, Угорщина: Egyesült Kő-, Könyvnyomda, Könyv- és Lapkiadó Rt. 18—19: 377. Процитовано 25 January 2012.Béla Kehrling, ред. (10 July 1929). Wimbledon, 1929 (PDF). Tennisz és Golf. I (угор.). Будапешт, Угорщина: Bethlen Gábor írod. és Nyomdai R.-T. 5: 118. Процитовано 14 September 2012.
  6. Budge's title; Convincing victory; Straight sets. The Argus. Мельбурн, Australia: Argus Office (28,661): 16. 2 July 1938. Процитовано 14 September 2012.

Посилання[ред. | ред. код]