Крістіан фон Гаммерштайн-Локстен

Крістіан фон Гаммерштайн-Локстен
нім. Christian Wilhelm Hermann Freiherr von Hammerstein-Loxten
Народився	29 травня 1887(1887-05-29) Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверін, Німецька імперія
Помер	21 лютого 1963(1963-02-21) (75 років) Геттінген, Нижня Саксонія, ФРН
Поховання	Геттінгенське міське кладовищеd
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Геттінгенський університет і Ростоцький університет
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант Люфтваффе
Рід	Гаммерштайн (рід)
Нагороди	Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Імперський орден Ярма та Стріл

Барон Крістіан Вільгельм Герман фон Гаммерштайн-Локстен (нім. Christian Wilhelm Hermann Freiherr von Hammerstein-Loxten; 29 травня 1887, Шверін — 21 лютого 1963, Геттінген) — німецький юрист, доктор права (1914), міністерський директор (16 грудня 1942), генералштабсріхтер люфтваффе (1 травня 1944). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія

Виходець із давнього знатного роду Гаммерштайн. Син шверінського міністерського радника барона Бернгарда фон Гаммерштайна (1853–1907) і його дружини Гедвіґ, уродженої фон Ванґенгайм.

Вивчав право у Гайдельберзькому (1907—1908), Геттінгенському (1908—1909) і Ростоцькому (літній семестр 1909) університетах. В 1910/11 роках служив однорічним добровольцем у Великогерцозькому Мекленбурзькому польовому артилерійському полку №60. 1 жовтня 1911 року вступив стажером у окружний суд Шверіна. Учасник Першої світової війни, лейтенант резерву. Служив у своєму старому полку на різноманітних посадах, в тому числі як полковий ад'ютант. 29 жовтня 1918 олку тяжко поранений, після чого до активної військової служби вже не повертався. З липня 1920 року — муніципальний суддя окружного суду Бойценбурга. 9 вересня 1920 року звільнений з армії з підвищенням до оберлейтенанта резерву. З 1 січня 1924 року — член верховної церковної ради Мекленбурзької євангелічно-лютеранської церкви. На початку 1930-х років приєднався до консервативного німецько-християнського руху. 1 липня 1935 року вступив у вермахт і призначений старшим суддею при 2-му адміралі Балтійського моря в Кілі. 1 квітня 1936 року переведений в люфтваффе і призначений старшим військовим судовим радником в суд 6-го авіаційного округу (Кіль). З 6 жовтня 1936 року служив в юридичному відділі Центрального управління Імперського міністерства авіації (RLM), з 1 квітня 1937 року — начальник групи. 14 серпня 1939 року очолив юридичний відділ Центрального управління. 1 березня 1940 року відділ Гаммерштайна був розгорнутий у правову службу RLM. 11 червня 1945 року заарештований американською владою. 10 квітня 1947 року звільнений.

Сім'я

Перша дружина — Ільзабе Мергаймб (з 1920 року). В шлюбі народились дочка і двоє синів (обидва загинули на війні). Після смерті дружини в 1930 році вдруге одружився з 25-річною Елеонорою Шредер. В шлюбі народились двоє синів.

Нагороди

Отримав численні нагороди, серед яких:

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (21 квітня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (2 жовтня 1936)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Імперський орден Ярма та Стріл (Іспанія; 20 березня 1941)
• Німецький хрест в сріблі (20 квітня 1945)

Бібліографія

• Die lehnrechtlichen Ansprüche der hinterlassenen Töchter des Lehnbesitzers nach mecklenburgischem Lehnrecht. Noske, Borna-Leipzig 1914. Zugl. Rostock, Univ., Diss., 1914.
• Gedenkblätter für 54 im Felde gefallene Heidelberger Vandalen. [s. n.: Stalling], [s. l.: Oldenburg i. O.] 1922.
• Mein Leben geschrieben für meine Frau und meine Kinder, meine Schwestern und meine Freunde. (ca. 1957, als Manuskript gedruckt)

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Gustav Willgeroth: Die Mecklenburg-Schwerinschen Pfarren seit dem dreißigjährigen Kriege. Band 2. Wismar 1925. S. 1006
• Stephan Sehlke: Das geistige Boizenburg: Bildung und Gebildete im und aus dem Raum Boizenburg. Norderstedt 2011. ISBN 978-3-8448-0423-2. S. 217
• Manfred Messerschmidt: Die Wehrmachtjustiz 1933–1945. Schöningh, Paderborn 2005. ISBN 978-3-506-71349-0, bes. S. 47f.
• Grete Grewolls: . Hinstorff Verlag, Rostock 2011, ISBN 978-3-356-01301-6, S. 3810.
• Christoph Weiling: Die "Christlich-deutsche Bewegung": Eine Studie zum konservativen Protestantismus in der Weimarer Republik. (Arbeiten zur Kirchlichen Zeitgeschichte, Reihe B: Darstellungen, Band 28). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1998. ISBN 978-3-525-55728-0. S. 279.
• Niklot Beste: Der Kirchenkampf in Mecklenburg von 1933 bis 1945. Geschichte, Dokumente, Erinnerungen. Lizenzausgabe. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1975. (Arbeiten zur Geschichte des Kirchenkampfes, Ergänzungsreihe; 9). ISBN 3-525-55533-4. S. 81
• Allgemeine Heeresmitteilungen 1944, Nr. 111, S. 64
• Genealogisches Handbuch der freiherrlichen Häuser Teil: A. / Bd. 13. (Gesamtreihe Band 80), Limburg an der Lahn: C. A. Starke 1982, S. 210

Посилання

• Нагороди.