Крістін Фере-Флері
| Крістін Фере-Флері | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Christine Féret-Fleury | ||||
.png) | ||||
| Народилася |
1961 Париж, Франція | |||
| Громадянство |
 Франція | |||
| Діяльність | письменниця | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | з 1996 | |||
| Напрямок | проза | |||
| Magnum opus | «Дівчина, яка читала в метро» | |||
| Діти | Madeleine Féret-Fleuryd | |||
|
| ||||
 Крістін Фере-Флері у Вікісховищі | ||||
Крістін Фере-Флері (фр. Christine Féret-Fleury; нар. 1961, Франція) — сучасна французька письменниця. Тривалий час працювала редакторкою у популярному дитячому видавництві Gallimard Jeunesse в Парижі. У 1996 опублікувала свою першу дитячу книжку Le Petit Tamour, за мотивами якої у 1999 вийшов роман для дорослих Les Vagues sont douces comme des tigres. Це видання було відзначено французькою літературною премією Antigone
Творчість[ред. | ред. код]
Популярність до авторки прийшла після публікації першого роману для дорослих у 1999 році. Книжка Les Vagues sont douces comme des tigres отримала відзнаку відомої у Франції премії Antigone. З тих пір вийшло друком близько 90 публікацій, серед яких романи, повісті, оповідання для дітей, підлітків і дорослих читачів. Удостоєна кількох літературних нагород, її книжки перекладені на англійську, німецьку, українську, польську, російську та іспанську мови. Деякі тексти написані у співавторстві з донькою Мадлен Фере-Флері та письменницею Жнев'є Лакуртьє.
«Дівчина, яка читала в метро»[ред. | ред. код]
Перша книжка Крістін Фере-Флері, видана українською мовою[1]. Головна героїня Жульєт — трохи дивакувата мрійниця. Майже завжди самотня. Її стосунки з чоловіками закінчуються, так і не почавшись. Уранці, їдучи в метро на роботу, вона зацікавлено розглядає книжки в чужих руках. Її життя змінюється, коли Жульєт потрапляє в химерний будинок. Господар, виявляється, збирає книжки, а потім шукає саме тих людей, яким та чи інша книжка здатна змінити долю…[2].
Бібліографія[ред. | ред. код]
- 1999 — «Хвилі ніжні, як тигри» (Les vagues sont douces comme des tigres);
- 2000 — «У дзеркалі» (Dans le miroir);
- 2001 — «Раковина» (L’Évier);
- 2003 — «Сім гріхів» (Sept Péchés);
- 2013 — «Для нас усе почалося у 1963» (Pour nous tout a commencé en 1963);
- 2017 — «Дівчина, яка читала в метро» (La fille qui lisait dans le métro).
- 2019 — «Жінка без тіні» (La Femme sans ombre).
Українські переклади[ред. | ред. код]
- Дівчина, яка читала в метро / Крістін Фере-Флері ; пер. з фр. П. Мигаля. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. — 160 с. — ISBN 978-617-679-744-9[1] [Архівовано 20 грудня 2019 у Wayback Machine.].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ УКРАЇНСЬКОЮ ВИЙДЕ КНИЖКА "ДІВЧИНА, ЯКА ЧИТАЛА У МЕТРО" КРІСТІН ФЕРЕ-ФЛЕРІ. https://tsn.ua/. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
- ↑ Дівчина, яка читала в метро | Видавництво Старого Лева. starylev.com.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- [2] на Amazon
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |