Ксилотрех козоріг
| Ксилотрех козоріг | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Xylotrechus capricornis Gebler, 1830 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Ксилотре́х козорі́г (лат. Xylotrechus capricornis Gebler, 1830) — вид жуків з родини вусачів.
Хорологія[ред. | ред. код]
Xylotrechus capricornis приналежний до групи бореально-альпійських видів, що входять до європейсько-сибірського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює гірські території у Словаччині, Україні та Росії. В Карпатах — рідкісний і нечисельний вид, трапляється у гірській частині.
Екологія[ред. | ред. код]
Приурочений до рослинних асоціацій, куди входить береза. Трапляється на березових зрубах та вітровалах. Імаґо не відвідують квітів. Літ триває з червня по липень. Личинка розвивається в деревині берези.
Морфологія[ред. | ред. код]
Імаго[ред. | ред. код]
Передньоспинка вкрита густою дуже дрібною поцяткованістю, з маленькою волосяною плямою по обидві сторони від середини та облямівкою на основі. Тіло буре або чорне. Надкрила з двома перев'язями. Перша — дугоподібна розпочинається нижче від щитка (щитка не досягає), тягнеться вздовж шва і на середині повертає до зовнішнього краю. Друга — косо перетинає надкрила за їх другою третиною. Також наявна жовта пляма в першій третині біля плеча. Ноги рудого або бурого забарвлення. Довжина тіла сягає 9-14 мм.
Личинка[ред. | ред. код]
У личинки з кожної сторони голови по 1 вічку. Гіпостом з поперечними борозенками. Верхня губа поперечна. Мандибули з неглибокою поперечною борозною. Основна частина пронотуму, терґіти і стерніти середньо- і задньогрудей, а також сегменти черевця покриті мікроскопічними шипиками. Ноги рудиментарні у вигляді маленького нечленистого горбика. Мозолі черевця з 4-а поздовжніми борозенками. Дихальця великі, овальні.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Генерація — 2 роки.
Література[ред. | ред. код]
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
Посилання[ред. | ред. код]
- Систематика виду на порталі BioLib (англ.) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.) [Архівовано 24 липня 2009 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |