Ктитарев Сергій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Олександрович Ктитарев
Народився 23 вересня 1903(1903-09-23)
Вінниця
Помер невідомо
Alma mater Вінницький інститут народної освіти
Київський педагогічний інститут
Галузь історія
Науковий ступінь кандидат історичних наук

Сергій Олександрович Ктитарев (нар. 23 вересня 1903, Вінниця — пом. ?) — український радянський історик, дослідник історії революційного руху початку XX століття, кандидат історичних наук з 1951 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 вересня 1903 року у місті Вінниці (тепер Україна) в робітничій сім'ї. 1925 року закінчив Вінницький інститут народної освіти. У 19371940 роках навчався, а у 19461947 викладав в Київському педагогічному інституті. У 19471950 роках — старший науковий співробітник, завідувач відділу Київської філії Центрального музею В. І. Леніна. У 19501952 роках — молодший науковий співробітник відділу історії радянського періоду. 1951 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Кореспонденції ленінської „Іскри“ про революційний рух на Україні». У 19521955 роках — старший науковий співробітник відділу історіографії і фондів, у 19551964 — старший науковий співробітник відділу історії капіталізму Інституту історії АН УРСР.[1]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Опублікував близько 40 праць. Праці:

  • Перша російська революція та її історичне значення // Наукові записки Інституту історії АН УРСР. — 1955. — Випуск 6;
  • Ради робітників і солдатських депутатів в 1905 році на Україні. (газета «Радянська Україна», 1955, 19 жовтня);
  • Наукове повідомлення про відзначення 90-річчя О. Г. Шліхтера. (Український історичний журнал, 1958, № 5);
  • Ленінська «Искра» і піднесення революційного руху на Україні. — Київ, 1959;
  • Ленінська «Искра» і Україна // Вітчизна, 1960, 4.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. КТИТАРЕВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 31 травня 2021.

Література[ред. | ред. код]