Кубарєв Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубарєв Василь Миколайович
Народився 30 січня 1918(1918-01-30)
село Ненаєдово, тепер Ржевського району Тверської області, Російська Федерація
Помер 17 листопада 2006(2006-11-17) (88 років)
Санкт-Петербург, Росія
Поховання Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність державний діяч
Alma mater Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Науковий ступінь кандидат військових наук[d]
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіаціїd
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання генерал-полковник авіації
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль Жукова медаль «За бойові заслуги» ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» медаль «У пам’ять 300-річчя Санкт-Петербурга» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Берліна» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За освоєння цілинних земель»

Василь Миколайович Кубарєв (30 січня 1918(19180130), село Ненаєдово, тепер Ржевського району Тверської області, Російська Федерація — 17 листопада 2006, місто Санкт-Петербург) — радянський військовий діяч, начальник Військової інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені маршала Говорова, генерал-полковник авіації. Герой Радянського Союзу (28.09.1943). Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1976—1981 роках. Кандидат військових наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині селянина. Закінчив Ітомльську неповну середню школу Ржевського району, потім закінчив Ржевський медичний технікум. Одночасно займався в аероклубі міста Ржева.

У Червоній Армії з 1938 року. У 1938 році закінчив Одеську військово-авіаційну школу пілотів і залишився в ній інструктором-льотчиком. Був командиром ланки в Конотопській, потім в Армавірській військово-авіаційній школі пілотів.

Учасник німецько-радянської війни з листопада 1941 року. Служив командиром ескадрильї 65-го гвардійського винищувального авіаційного полку 4-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії 15-ї повітряної армії. Потім був призначений заступником командира авіаційного винищувального полку по льотній підготовці. Воював на Калінінському, Брянському, 1-му і 2-му Прибалтійських, 3-му і 1-му Білоруських фронтах.

Член ВКП(б) з 1942 року.

Після війни продовжував службу у Військово-Повітряних Силах СРСР.

У 1951 році закінчив Військово-повітряну академію, у 1960 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

Служив на відповідальних посадах у ВПС СРСР: командир авіаційної дивізії, командир корпусу протиповітряної оборони.

У 1960—1965 роках — 1-й заступник командувача 6-ї окремої Червонопрапорної армії протиповітряної оборони.

У 1965—1973 роках — командувач 6-ї окремої Червонопрапорної армії протиповітряної оборони Ленінградського військового округу.

У 1973 — грудні 1980 року — начальник Військово-інженерної радіотехнічної академії протиповітряної оборони імені Маршала Радянського Союзу Говорова у місті Харкові.

У 1981 році вийшов у відставку.

Проживав у Санкт-Петербурзі. Працював завідувачем кафедри Академії цивільної авіації. Був головою об'єднаного комітету ветеранів війни і військової служби — однополчан.

Похований на Нікольському кладовищі у Санкт-Петербурзі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Кубарєв Василь Миколайович. // Сайт «Герои страны» (рос.).