Кузнецівка
| село Кузнецівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Запорізька область |
| Район | Пологівський район |
| Громада | Розівська селищна громада |
| Облікова картка | Кузнецівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1824 |
| Перша згадка | 1824 (200 років)[1] |
| Населення | 361 |
| Площа | 0,115 км² |
| Густота населення | 3139,13 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 70322 |
| Телефонний код | +380 6162 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°21′41″ пн. ш. 36°59′13″ сх. д. / 47.36139° пн. ш. 36.98694° сх. д.Координати: 47°21′41″ пн. ш. 36°59′13″ сх. д. / 47.36139° пн. ш. 36.98694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
220 м |
| Водойми | річки Суха Яла |
| Відстань до обласного центру |
183 км |
| Відстань до районного центру |
8,8 км |
| Найближча залізнична станція | Розівка |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 70300, Запорізька обл., Пологівський р-н, селище Розівка, вул. Каштанова, буд. 14. (Тимчасова адреса: інд.69001, м.Запоріжжя, вул. Патріотична, б.7, каб.6) |
| Сільський голова | Дернова Надія Євгеніївна |
| Карта | |
  Кузнецівка | |
 Кузнецівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кузнеці́вка (німецька колонія поселенців № 8, «Wickerau», а також іменувалася як Wikkera, Kusnezowka, Kuznecewkn, Кузнецовка)[2] — село в Україні, у Розівській селищній громаді Пологівського району Запорізької області. Населення становить 361 осіб. До 2018 орган місцевого самоврядування — Кузнецівська сільська рада.
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року в ході російсько-української війни.
Географія[ред. | ред. код]
Село Кузнецівка знаходиться біля витоків річки Суха Яла, на відстані 3,5 км від сіл Багатівка, Зоряне та Шевченківське (Куйбишевський район). Поруч проходить залізниця, станція Платформа 361 км за 1 км.
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Шевченківського знайдено кам'яні знаряддя доби бронзи (II тисячоліття до н. ери).
Етимологія[ред. | ред. код]
Німецька назва села походить від однойменного найменування прусського поселення нім. Wickerau (сучасне найменування пол. Wikrowo).
Період розвитку в Російській імперії[ред. | ред. код]
Німецька колонія № 8 Вікерау над Водяним буєраком, лівим відгалуженням Сасахулахом, була заснована в 1824 роках на площі в 1560 десятин землі. Була розміщена у 75 км на північний захід від Маріуполя німецькими переселенцями (26 сімей) із Ельблонга (нім. Elbing) Західної Пруссії.
За даними 1859 року у Вікерау було 26 подвір'їв, 361 мешканців, 1 завод.[3]
До 1917 року у складі Катеринославської губернії, Маріупольського / Олександрівського повітів, Маріупольського колоніального округу, Олександро-Невської (Грунауської) волості.
Радянський період[ред. | ред. код]
У радянський період у складі Запорізькій / Дніпропетровської областей, ім. В. В. Куйбишева (Царекостянтинівський) / Люксембурзький німецький район.[4].
У 1931 році утворена сільська рада.
Під час Другої світової війни село було спалене. За післявоєнні роки воно повністю відбудоване.
Незалежна Україна[ред. | ред. код]
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Розівської селищної громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Розівського району увійшло до складу Пологівського району[6].
Економіка[ред. | ред. код]
- «Авангард», агрофірма, ТОВ.
Суспільно-політичне життя[ред. | ред. код]
Релігія[ред. | ред. код]
Село належало до приходу Грюнау (нім. Grünau): протестантська деномінація — Євангелістський релігійний прихід.
Світське життя[ред. | ред. код]
У 1912 році була початкова школа з чотирма класами освіти. Учитель села навчав 15 школярів.
Відомі особистості[ред. | ред. код]
Першими переселенцями, що заснували село, були: Brodt, Deutschmann, Golbing, Goldbeck з Wolfdorf/Rosenberg-Opr., Hochbaum, Janke, Kenner, Koschke, Litke, Mähler, Ohm, Preiss, Richter, Riegel, Tuchel, Weissohr, Wulfert.
Статистика зміни чисельності населення[ред. | ред. код]
У 1857 році в селі було 26 дворів і 10 безземельних сімей.
| Рік | К-сть насел. |
|---|---|
| 1859 | 414/361 |
| 1885 | 706 |
| 1897 | 339 |
| 1905 | 312 |
| 1908 | 390 |
| 1911 | 408 |
| 1912 | 412 |
| 1918 | 412 |
| 1919 | 388 |
Теракт[ред. | ред. код]
За декілька кілометрів від села 20 січня 2015 р. о 15:00 було підірвано залізничний міст на 360 км ділянки Комиш-Зоря—Розівка. Під час теракту мостом рухався залізничний потяг за маршрутом Кривий Ріг—Сартана. Внаслідок вибуху 20 вагонів із концентратом перекинулись і зійшли з рейок. Залізничне сполучення із частиною України, що ще не перебуває під ДНР, припинене. З Маріуполя та Волновахи можна дістатися до України тільки через Бердянськ.[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wickerau Nr. 8[недоступне посилання]
- ↑ Маріупольський повіт
- ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- ↑ Российские немцы. История и современность [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Біля Розівки терористи підірвали залізничний міст. Маріуполь відрізано від решти міст у залізничному сполученні (ДОПОВНЕНО) [Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Grunau und die Mariupoler Kolonien (J. Stach) [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Karl Stumpp, «Die Auswanderung aus Deutschland nach Russland in den Jahren 1763 bis 1862»; Landsmannschaft der Deutschen aus Rußland. (нім.)
- Konrad Keller «Die Deutsche Kolonien in Südrußland» (нім.)
- Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією: Запорізька область»; видавництво «Дніпровський металург», Київ — Запоріжжя, 2005—2010
- КОЛЕКЦІЯ КАРТ І ПЛАНІВ (Архівні зібрання України), Херсон — 2006
- Президентська бібліотека імені Б. М. Єльцина (рос.)
- Список заарештованих НКВС [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Johann Schwind «Тяжёлая доля переселенца», Homburg, Saar, 2000 (рос.)
- Немцы России: энциклопедия: т. 1: А — И / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 1999. — 832 с. (рос.)
- Немцы России: энциклопедия: т. 2: К — О / Редкол.: В. Карев (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2004. — 747 с. (рос.)
- Немцы России: энциклопедия: т. 3: П — Я / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — М., «ЭРН», 2006. — 893 с. (рос.)
- Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. / Сост. В. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 470 с. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Кузнецівка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
