Кузьменко Галина
Кузьменко Галина | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження |
30 липня 1922 с. Нова Басань, Козелецький повіт, Чернігівська губернія, Українська СРР |
Смерть |
червень 2000 Київ, Україна |
Псевдо | «Надя» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | УПА |
Кузьменко Галина (псевдо: «Надя»; 30 липня 1922 — червень 2000) — вояк УПА, кулеметниця, пропагандистка ТВ-21 «Гуцульщина».
Життєпис[ред. | ред. код]
Галина Кузьменко народилася 30 липня 1922 року в селі Нова Басань (Козелецький повіт Чернігівської губернії). В 11 років залишилася сиротою, оскільки мама та двоє братів померли від Голодомору, а батька заарештувало НКВС. Виховувалася в дядька в Донецькій області.
У 1943 році добровільно вступила в підпільну організацію «Чернігівська січ», а з наближенням лінії фронту організація вирушила рейдом на захід і приєдналася до УПА.
Майже три роки під псевдо «Надя» перебувала в лавах збройного підпілля на території Станіславської області, працювала пропагандисткою у ТВ-21 «Гуцульщина».
Захоплена чекістами в 1946 році, коли хворіла на тиф. Ув'язнена на 10 років таборів та 5 років обмеження в правах. Строк відбувала у Воркуті.
Після звільнення вийшла заміж за вояка УПА Ярослава Когута. Проживали спочатку в Бориспільському районі, народився син Василь. У середині 80-х переїхала до сина у квартиру в Києві.
Померла в червні 2000 року.
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- У селі Кобижча Бобровицького району Чернігівської області є вулиця Галини Кузьменко і провулок Галини Кузьменко.
- У 2015 році стала однією з 10 Героїв серії інформаційних плакатів «Українці в лавах Об'єднаних Націй перемогли агресора», підготовлених Українським інститутом національної пам'яті до 70-ї річниці перемоги над нацизмом.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- З когорти нескорених: Галина Кузьменко, вояк УПА з Бобровиччини [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.]
- «Я впізнав Галину Кузьменко!» [Архівовано 27 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Українці проти нацизму:10 історій про співвітчизників — героїв 7 армій [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.]