Кузьминські

Кузьминські (пол. Kuźmiński)
Яструбець
Опис герба: У синьому полі щита золота підкова вухами догори, всередині якої золотий кавалерський хрест. Щит увінчаний лицарським шоломом, вкритим синім наметом із золотим підбиттям, і шляхетською короною. Клейнод: яструб, що злітає, з золотими дзвінками на лапах, у правій тримає підкову з хрестом (як у щиті).
Гербовник:	Korona Polska
Родоначальник:	Ясько і Данилко
Період:	XVI-XIX ст.
Місце походження:	Кузьмин
Підданство:	Королівство Польське Річ Посполита Російська імперія

Кузьминські (пол. Kuźmiński) — давній русько-польський шляхетсько-дворянський рід. За гербовником Каспера Несецького прослідковуються до першої половини XVI ст.

Походження

У гербовнику Несецького повідомляється, що рід походить з Кузьмина (Кузьмин — пол. Kuźmin). Несецький дає Кузьминським на Русі герб Яструбець і цитує Яна, курфюрста короля Владислава IV:

Ясько і Данилко, спадкоємці в Кузьмині 1530 р. Обресіна Кузьминський, 1590 р. записався в третейський суд з родиною Пузинів та іншими у справі поділу федчинської частини в Княгинині.

У книзі протоколів Волинського дворянського депутатського зібрання за 24 жовтня 1802 р. зазначено наступне:

Перед нами графом Станіславом Ворцелем, маршалком Волинської губернії, кавалером Ордену Білого Орла і Святого Станіслава і депутатами з повітів тієї ж губернії, вибраними задля розгляду доказів шляхетського походження уроджений Його Милість пан Блажей Кузьминський, зем’янин Заславського повіту, на доказ свого шляхетського походження, надав наступні документи, а саме: тисяча вісімсот другого року дня двадцять четвертого жовтня у Заславі свідоцтво, видане дванадцятьма обивателями, осілими у Волинській губернії, уродженому Блажею Кузьмиинському, синові померлого уродженого Казимира Кузьминського, і внукові померлого уродженого Станіслава Кузьминського, що засвідчує про його незаперечне шляхетське походження. Того ж року, дня двадцять п’ятого листопада ясно освіченим князем Четвертинським, маршалком Заславського повіту видане уродженому Блажею Кузьминському посвідчення про те, що він не перебуває у подушному окладі. І, оскільки, з цих представлених документів виявляється, що уроджений Блажей Кузьминський є сином померлого уродженого Казимира Кузьминського і внуком померлого уродженого Станіслава Кузьминського, а також, що предки його постійно тішачись шляхетським клейнодом, привілеями й гербом Яструбець, а саме: «в блакитному полі золота підкова, обернена гілками до гори, що містить у центрі кавалерський хрест. У шоломі над короною яструб, обернений праворуч, з двома дзвінками на ногах, що тримає у шпоні правої ноги таку ж підкову з хрестом і має підняті для польоту крила», своїми властивими іменем та прізвищем користувалися. Тому ми губернський маршалок і депутати, обрані для розгляду документів про шляхетське походження, дотримуючись приписів привілею, найласкавіше наданого милостиво шляхті у тисяча сімсот вісімдесят п’ятому році, на виконання правил того ж привілею, визнавши достатніми докази уродженого Блажея Кузьминського, наказали внести його ім’я, як такого, що незаписаний у подушний оклад, у першу частину книги актуальної шляхти Волинської губернії та видати що підтверджує цей факт диплом.

Посилання

• Шляхта руських земель 1350-1650 рр.
• Boniecki, Adam (1842-1909); Reiski, Artur (1857-1928). Herbarz polski. T. 13: Krzemieniowscy - Lasoccy. Сторінка 288.
• Starykoń-Kasprzycki, Stefan Janusz (1903-1966). Polska Encyklopedia Szlachecka. T. 7. Сторінка 253.
• Wacław Lipiński (1882-1931). Szlachta na Ukrainie. Udział jej w życiu narodu ukraińskiego na tle jego dziejów. Сторінка 41.
• Davidenko; Fedorov. Akty o kozakach. T. 2. Сторінка 709.
• Tadeusz Gajl (1940*). Polskie rody szlacheckie i ich herby ponad 20 000 nazwisk, 1275 barwnych herbów, 200 herbów czarno-białych. Сторінка 113.
• Emilian von Źernicki-Szeliga (1826-1910). Der polnische adel und die demselben hinzugetretenen andersländischen adelsfamilien General-verzeichniss. T. 1. Сторінка 500.
• Kaspar Niesiecki (1682-1744). Korona polska. 1738. Сторінка 754.