Кузів Іван
| Іван Кузів | |
|---|---|
| Народився |
30 січня 1857 Гірське, Миколаївський район, Україна |
| Помер |
29 вересня 1918 (61 рік) Дидьова, Ґміна Літовищі, Бещадський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
| Громадянство |
 Австрійська імперія → .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Діяльність | священник |
Іван Кузів (30 січня 1857, с. Горуцько, нині Гірське, Австрійська імперія — 29 вересня 1918, с. Дидьова, Австро-Угорщина) — український греко-католицький священник, етнограф.
Життєпис[ред. | ред. код]
Іван Кузів народився 30 січня 1857 року в селі Горуцькому, нині Гірське Миколаївської громади Стрийського району Львівської области України[1].
Навчався в Львівській гімназії № 4. Закінчив Греко-католицьку духовну семінарію. 1884 року рукопокладений в сан священника[1]. Служив на парафії с. Дидьова Бещадського повіту (1885—1888, адміністратор; 1888—1918, парох). Був деканом Затварницького деканату (1918)[2].
У домі о. Кузіва гостювали Іван Франко (назвав священника «видатним етнографом і добрим знавцем бойків»)[3][4], Дем'ян Гладилович, Володимир Гнатюк, Федір Вовк, Осип Маковей[5][6]. Листувався з І. Франком[7].
Помер 29 вересня 1918 року в родинному селі[2].
Родина[ред. | ред. код]
Дружина о. Івана Кузіва померла через кілька тижнів після одруження. Жив разом з тещею та її трьома доньками[8].
Доробок[ред. | ред. код]
Автор статті «Життя, буття, звичаї і обичаї гірського народу» (1889, Зоря)[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Оксана Нахлік (14 листопада 2023). Іван Кузів — особистість, священник, етнограф, фольклорист. Збруч.
- ↑ а б Блажейовський Д. Історичний шематизм Перемиської єпархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів : Каменяр, 1995. — С. 730. — ISBN 5-7745-0672-Х. (англ.)
- ↑ Глушко, М. Перша комплексна наукова експедиція українських народознавців // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 11–25.
- ↑ Ільницький, М. Слідами Івана Франка на Бойківщині[недоступне посилання] // Етнос і культура. — 2005—2006. — № 2-3. — С. 16—19.
- ↑ Мисак, Н. Дозвілля й відпочинок української інтелігенції Львова наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття: на прикладі І. Франка // З історії західноукраїнських земель / [наук. редактор і упорядник Ірина Орлевич]: Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип`якевича НАН України. — Львів, 2018. — Вип. 14. — С. 97.
- ↑ Мої спогади про д-ра Івана Франка. Фотографії старого Львова. 19 травня 2023.
- ↑ Галик, В. Турківщина в громадській та науковій діяльності Івана Франка // Питання історії України : зб. наук. пр. — Чернівці : Технодрук, 2009. — Т. 12. — С. 174.
- ↑ Медвідь, І. Пророк чи єретик? Релігійний світогляд Івана Франка та його взаємини з духовенством. - Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2023. — С. 239.
- ↑ Іван Франко. Енциклопедія життя і творчості. Процитовано 16 жовтня 2023.
|
