Кузів Ілля Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Кузів
Ілля Степанович Кузів
Народився 25 липня 1874(1874-07-25)
с. Денисів, нині Купчинецька громада, Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Помер 14 листопада 1916(1916-11-14) (42 роки)
Нортемптон, Нортгемптон, Пенсільванія, США
Поховання Нортемптон
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаСША США
Діяльність священник, письменник
Alma mater Львівський університет

Ілля (Ілько) Степанович Кузів (25 липня 1874, с. Денисів, нині Тернопільського району Тернопільської области — 14 листопада 1916, м. Нортгемптон, штат Пенсильванія, США) — український греко-католицький священник, письменник, перекладач, публіцист, фольклорист. Брат Михайла Кузіва.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ілля Кузів народився 25 липня 1874 року в селі Денисові, нині Купчинецької громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Закінчив гімназію в м. Тернополі, де почав записувати народні пісні, які надсилав Іванові Франку. Студіював теологію у Львівському університеті.

1900 року рукопокладений на священника митрополитом Андреєм Шептицьким. Викладав у Львівській духовній семінарії; був секретарем товариства «Міщанська читальня “Просвіти”, викладачем, настоятелем, секретарем (правління в м. Бережанах) Руської бурси. Тоді ж потоваришував із Тимотеєм Бордуляком та Осипом Маковеєм; продовжував фольклорно-етнографічну діяльність під впливом Івана Франка.

Від 1901 — у США; служив на парафіях міст Вілкс-Барре (1909—1911) та Оліфент (1911—1915) у штаті Пенсильванія[1].

Доробок[ред. | ред. код]

1900 року видав працю «Короткий погляд на історію читальні Руської духовної семінарії у Львові».

Переклав оповідання словенських письменників Ф. Мешка, Я. Крека та Й. Стритаря (всі — 1900), роман «Пригоди Гекльберрі Фінна» («Пригоди Гука») Марка Твена, з яким був у дружніх стосунках.

На пропозицію о. Кузіва словенський культурний діяч Я. Шлебінгер переклав «Кобзар» Тараса Шевченка.

Записи народних пісень різних жанрів, які зробив о. Кузів, зберігаються у фондах Інституту літератури ім. Т. Шевченка та Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України (м. Київ).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). Annotated List of Priests Who Served Outside of Ukraine. — Universitatis catholicae Ucrainorum S. Clementis papae. — Т. 69. — Rome, 1988. — P. 126. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Савак Б., Хома, В. Кузів Ілько Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 267. — ISBN 966-528-199-2.
  • Євген Нахлік, Оксана Нахлік (30 вересня 2020). Священник Ілько Кузів — фольклористичний кореспондент Франка. Збруч.