Куйбіда Степан Олексійович
| Степан Олексійович Куйбіда | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
23 вересня 1922 с. Дубовиця, нині Войнилівська селищна громада, Калуський район, Івано-Франківська область |
| Смерть |
30 серпня 2013 (90 років) м. Болехів, Івано-Франківська область |
| Поховання | м. Львів Личаківський цвинтар поле № 67 |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1942—1954 |
| Приналежність |
 Україна |
| Рід військ | СБ ОУН |
 Куйбіда Степан Олексійович у Вікісховищі | |
Степан Олексійович Куйбіда (народився 23 вересня 1922 в селі Дубовиця, нині Войнилівська селищна територіальна громада, Калуський район, Івано-Франківська область — помер 30 серпня 2013, місто Болехів, Івано-Франківська область) — український громадський діяч, довголітній політв'язень (провів 5 років у радянських таборах і 8 років на засланні). Член ОУН, воїн УПА. Батько українського політика та науковця Василя Куйбіди.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 23 вересня 1922 року в селі Дубовиця (нині Войнилівська селищна територіальна громада Калуського району Івано-Франківської області) у багатодітній родині (11 дітей). Закінчив 4 класи школи.
У роки визвольних змагань служив у Службі Безпеки ОУН (б), навчався в старшинській школі «Олені», був командиром польової стежі. Раненим у бою потрапив у полон.
Заарештований 25 жовтня 1950 року. Постановою особливої наради при МДБ СРСР від 17 березня 1951 року засуджений за статтями 54-1а та 54-11 Кримінального кодексу УРСР як ''особливо небезпечний злочинець'' до 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у таборах для особливо небезпечних злочинців в смт Абезь та місті Інта Комі АРСР. 9 травня 1956 року випущений на спецпоселення.
З 1964 року проживав у місті Болехів Івано-Франківської області. Реабілітований 25 липня 1991 року. Був одним з організаторів «Меморіалу», Народного Руху України, Братства ОУН-УПА, козацького руху на Івано-Франківщині. Очолював «Меморіал» Болехівського куща.
Помер 30 серпня 2013 року, не доживши трохи менше місяця до свого 91-го дня народження. Був похований 1 вересня на 67 полі Личаківського цвинтаря у Львові, в одному гробівці з дружиною — членом ОУН, зв'язковою УПА та поетесою Катериною Михайлівною Куйбідою (до шлюбу Мандрик). Прощання та відспівування відбулися в церкві Святого Духа[1][2].
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Катерина Михайлівна Куйбіда (до шлюбу Мандрик; 1927—2004) — українська поетеса, довголітня політична ув'язнена.
Син — Василь Степанович Куйбіда (нар. 1958) — український політик та науковець, голова Народного Руху України (15 грудня 2012 року — 28 травня 2017 року).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Помер політв'язень, батько екс-мера Львова Степан Куйбіда. Архів оригіналу за 2 вересня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.
- ↑ http://www.unn.com.ua/uk/news/1245149-u-golovi-nru-v-kuybidi-pomer-batko У голови НРУ В. Куйбіди помер батько. Архів оригіналу за 3 вересня 2013. Процитовано 2 вересня 2013.