Кукільня
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Кукільня | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Гришковецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1805 |
| Населення | 219 |
| Площа | 1,256 км² |
| Густота населення | 174,36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13325 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′10″ пн. ш. 28°47′17″ сх. д. / 49.96944° пн. ш. 28.78806° сх. д.Координати: 49°58′10″ пн. ш. 28°47′17″ сх. д. / 49.96944° пн. ш. 28.78806° сх. д. |
| Водойми | річка Пустоха |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13324, с. Никонівка |
| Карта | |
  Кукільня | |
 Кукільня | |
| Мапа | |
| |
Кукільня́ — село в Україні у Гришковецькій селищній громаді Бердичівського району Житомирської області. У селі проживає 219[1] мешканців (2021 рік).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на правому березі річки Пустохи.
Історія[ред. | ред. код]
У 1906 році — село Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 37 верст, від волості 10. Дворів 119, мешканців 698[2].
У 1925—54 роках — адміністративний центр Кукільнянської сільської ради Бердичівського району[3].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 448 осіб, з яких 183 чоловіки та 265 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 366 осіб.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,46 % |
| російська | 0,54 % |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://gryshkovecka-gromada.gov.ua/pasport-gromadi-11-40-02-21-09-2021/
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 9 червня 2019.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 158. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 18 вересня 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Kukolnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 855. (пол.)
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
