Кула (вулкан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кула
Katakekaumene [1]
Кула
Кула

38°34′38″ пн. ш. 28°31′12″ сх. д. / 38.57722° пн. ш. 28.52000° сх. д. / 38.57722; 28.52000Координати: 38°34′38″ пн. ш. 28°31′12″ сх. д. / 38.57722° пн. ш. 28.52000° сх. д. / 38.57722; 28.52000
Країна Туреччина
Регіон Провінція Маніса
Система Kula-Salihli Geoparkd
Тип гора і Згаслі вулкани
Висота 750 м
Виверження невідомо
Кула. Карта розташування: Туреччина
Кула
Кула
Кула (Туреччина)
Мапа

Кулавулканічне поле, розташоване на заході Туреччини. Поле Кула складається з широкої області шлакових конусів і маарів. Кула є найзахіднішим з вулканів Туреччини. Вулканічний характер території був визнаний ще в давнину, коли її назвали Катакекаумене (спалені землі) через вигляд місцевості, яке було здебільшого придатне для виноградарства. Вулканізм почався у міоцені і тривав протягом трьох етапів у голоцені[2]. Це пов'язано з наявністю двох сусідніх активних (останній землетрус 1969 р.) грабенових структур. Більшість конусів невеликого розміру, і одна з них (Аксакой-Тепе) має свою внутрішню структуру. Загальний обсяг екструзії вулканічного поля становить близько 2,3 км 3, лави багаті ксенолітами[3]. Рослини на лавових полях і конусах була предметом дослідження в 1974 році, яке виявило, що на рослинність впливають як кліматичні фактори, такі як температура й опади, так і орієнтація сторін вулканів[4]. У цьому районі були знайдені сліди доісторичних людей. Ця територія є геопарком, визнаним ЮНЕСКО з урахуванням загальної та наукової цінності.

Дивіться також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Patricia Erfurt-Cooper (2012). Volcanic Tourist Destinations. Springer Science & Business Media. с. 100—101. ISBN 978-3-642-16191-9.
  2. E. Akdeniz. SOME EVIDENCE ON THE FIRST KNOWN RESIDENTS OF KATAKEKAUMENE (BURNED LANDS). Mediterranean Archaeology and Archaeometry. 11 (1): 69—74.
  3. Richardson-Bunbury, J. M. (2009). The Kula Volcanic Field, western Turkey: the development of a Holocene alkali basalt province and the adjacent normal-faulting graben. Geological Magazine. 133 (3): 275—283. doi:10.1017/S0016756800009018. ISSN 0016-7568.
  4. Öner, M.; Oflas, S. (1977). Plant succession on the Kula Volcano in Turkey. Vegetatio. 34 (1): 55—62. doi:10.1007/BF00119886. ISSN 0042-3106.

зовнішні посилання

[ред. | ред. код]