Кулеба Євгенія Анатоліївна
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/12 січня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (листопад 2020) |
| Кулеба Євгенія Анатоліївна | |
|---|---|
 | |
| Депутат Київської міської ради ІХ-го скликання | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 2020 року |
| Народилася |
29 квітня 1981 (43 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Відома як | політична діячка, депутатка, керівниця, дипломат |
| Місце роботи | МЗС України і Київська міська рада |
| Країна | Україна |
| Національність | Українка |
| Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету |
| Політична партія | Слуга народу |
| У шлюбі з | Дмитро Іванович Кулеба |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Євгенія Анатоліївна Кулеба (29 квітня 1981 р. Київ, Україна) — засновниця та керівниця громадської організації «Місто-сад», громадська діячка, лідерка київської команди партії «Слуга народу».
№ 44 в списку найвпливовіших жінок України за версією журналу Фокус.[1]
На місцевих виборах 2020 року була обрана депутатом Київської міської ради ІХ-го скликання.[2]
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчила Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Шевченка 2003 року за спеціальністю міжнародне право.
Володіє англійською та італійською мовами вільно, німецька та французька мови — середній рівень.
- 2005 — 2009 — дипломат Міністерства закордонних справ України, проживала в м. Відень.
- 2010-2011 — авторський культурний проєкт «Чужих муз».
- 2013 — 2015 — менеджерка проєктів БФ «Мистецький Арсенал», координаторка проєкту Арсенал Ідей.
- 2014 — одна з ініціаторів створення Скверу Небесної сотні в центрі Києва, запобігла незаконній забудові скверу.[3]
- 2014 року — до сьогодні — засновниця і керівниця громадської організації «Місто-сад»[4]
18-19 лютого 2014 активісти Майдану розібрали паркан, який закривав ділянку вже вісім років, і віднесли його на барикади лист за листом. Я побачила масштаби звалища, жахнулася і вирішила звернутися до сусідів, друзів, громадськості з проханням допомогти прибрати гори сміття та облаштувати територію. Так виникла ідея Скверу Небесної сотні.[5]
Згуртувавши громадськість навколо ідеї створення скверу на місці незаконного покинутого будівництва, Євгенія залучила волонтерів та партнерів, завдяки чому вдалося створити парк з дитячим майданчиком і зеленими насадженнями.
Щоб повернути землю місту, було подано заяву в прокуратуру. Активісти з'ясували, що Київрада продала землю, яка належала державі.[6]
- У 2018 році рішенням Верховного суду України землю Скверу Небесної сотні повернули у власність держави і міської адміністрації.[7]
- 2016 — сквер Небесної Сотні першим в історії України отримав нагороду Європейського конкурсу публічних просторів, «урбаністичний Оскар».
- 2016 — Євгенія разом з командою за підтримки агентства міжнародного розвитку USAID розпочала роботу на сході України з відновлення парку «Шовковичний» в Слов'янську. Займалася створенням публічних просторів в ряді міст — Костянтинівці, Слов'янську, Покровську, Добропіллі, Маріуполі, Лисичанську та Кремінній.[8]
- 2019 — Євгенія разом з командою запустила проєкт «Розрізняй PRO: руйнування стереотипів» про толерантність і плюралізм. В рамках проєкту група активістів проводила опитування в різних регіонах України, на Сході і Заході, про цінності, бажання і упередження. Мета проєкту — дати українцям більше знань про те, що їх об'єднує.[9]
Своїми пріоритетами роботи в якості депутата Київради бачить: розвиток зелених зон Києва, адаптація міста до глобальних змін клімату, управління відходами в рамках міста, вирішення транспортних проблем Києва, адаптація міста до потреб маломобільних груп населення, збереження історичної спадщини міста, залучення городян до вирішення всіх важливих для Києва проблем.[10]
Родина[ред. | ред. код]
Колишній чоловік — Дмитро Іванович Кулеба, Міністр закордонних справ України.
Діти — Єгор (нар. 2006), Любов (нар. 2011).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 100 самых влиятельных женщин Украины по версии журнала Фокус | редакционный рейтинг 2020. ФОКУС (рос.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
- ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
- ↑ Zhenya Kuleba. Ukraine's next generation. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020.
- ↑ Misto Sad. Misto Sad (амер.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
- ↑ Герои нашего времени. Евгения Кулеба и проект "Город-сад". ФОКУС (ru-UA) . Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
- ↑ Страна-сад. Как Женя Кулеба возвращает душу украинским городам. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
- ↑ Что не так с украинскими городами? Отвечает Евгения Кулеба. Рубрика. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
- ↑ Спецпроект "Зміни. Схід": Парк "Шелковичный" в Славянске. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020.
- ↑ Ким я є. Misto Sad (амер.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
- ↑ Евгения Кулеба: Кличко должен уступить Верещук. У нее системное видение. LIGA (рос.). 24 вересня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
- Статті-кандидати на вилучення
- Народились 29 квітня
- Народились 1981
- Уродженці Києва
- Випускники Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка
- Члени партії «Слуга народу»
- Громадські діячі Києва
- Українські громадські діячки
- Депутати Київської міської ради
- Українські жінки-політики
- Українські жінки-дипломати