Куленко Олексій Валентинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куленко Олексій Валентинович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 12 серпня 1985(1985-08-12)
Орлове (Голованівський район)
Смерть 11 вересня 2021(2021-09-11) (36 років)
Причепилівка
Військова служба
Роки служби 2015—2021
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Формування
Війни / битви
Командування
командир механізованого взводу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Валенти́нович Куле́нко (1985—2021) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 1985 року в селі Орлове Голованівського району. Створив родину та проживав в селі Покотилове (Голованівський район Кіровоградської області); працював тактористом та механізатором.

До ЗСУ мобілізований під час часткової мобілізації в 2015 році. Проходив службу в повітряно-десантних військах та морській піхоті. На військовій службі в 17-му батальйоні — з квітня 2021 року; старший солдат, навідник.

11 вересня 2021-го загинув в ході виконання бойового завдання під час мінометного обстрілу в районі села Причепилівки на Луганщині.

Без Олексія лишились батько, брат та троє доньок.

Похований в селі Орлове.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 25/2022 від 21 січня 2022 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України № 25/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 7 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]