Кулибаба Петро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулибаба Петро
Народився 1805
Помер 1874
Вчителі Вересай Остап Микитович
Відомі учні Гончаренко Гнат Тихонович

Кулибаба (Колибаба, Калибаба) Петро (нар. бл. 1805 р. — помер 1874) — визначний кобзар, кобзарський панотець.

Мав брата Левка, який також був кобзарем і жив у Вільшані Богодухівського повіту Харківської губернії.

Життєпис[ред. | ред. код]

За свідченням Привалова, вчився пан Кулибаба у полтавських кобзарів, багато перейняв від Остапа Вересая. Грав на кобзі і бандурі.

Був в одній компанії з Хведором Холодним, Іваном Кравченком-Крюковським, Хведором Вовком. Повернувшись на Слобідщину, жив у с. Ольшана Харківської губернії.

Кріст зазначав, що Колибаба (у Кріста, так як говорять вільшанці, «Кулибаба») був «родоначальником першої школи» кобзарів, найвідомішим із яких був живий в час Кріста Гнат Тихонович Гончаренко.

Незважаючи на «економічну невигоду», мав кількох учнів: Михайла з Миронівки Долженківського повіту Харківської губернії, Уляна з Валок, Гната Гончаренка з Ріпок.

Тексти дум близькі до записи від Терешка Жадана. В містах вживає тексти від дум «Про Самійлу Кішку», «Сокіл і соколя» які були записані П. Мартиновичем від Івана Кравченка.

Помер Петро Кулибаба під час пожежі.

Думи[ред. | ред. код]

У репертуарі мав притаманні «харківській школі» думи:

Від Кулибаби робили свої записи:

Учні[ред. | ред. код]

  • Гнат Гончаренко
  • Михайло з Миронівки
  • Улян з Валок (Валківський)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
  • Черемський, К. П. Шлях звичаю. — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.
  • Українські народні думи (у п'яти томах) // Упор. Дмитренко М. К., Грица С. Й. , Довженок Г. В.,// НАНУ ІМФЕ, Київ, 2009, Т.1. с. 855

Посилання[ред. | ред. код]