Культурфорум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Культурфорум
Зображення
Країна  Німеччина
Адміністративна одиниця Мітте
Місце розташування Тіргартен
Орендар Museum of Decorative Artsd, Нова національна галерея, Берлінська картинна галерея, Гравюрний кабінет (Берлін), Berlin Musical Instrument Museumd, Берлінська філармонія і Державна бібліотека в Берліні
Статус спадщини пам'ятка культури[d]
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Культурфорум у Вікісховищі

Координати: 52°30′29″ пн. ш. 13°22′04″ сх. д. / 52.50830000002777354° пн. ш. 13.367800000027777685° сх. д. / 52.50830000002777354; 13.367800000027777685

Берлінська філармонія і Зал камерної музики в берлінському Культурфорумі

Культурфорум (нім. Kulturforum) — культурний центр в берлінському районі Тіргартен між Потсдамською площею і Ландвер-каналом.

У Культурфорумі розміщуються:

Історія[ред. | ред. код]

Квартал вілл епохи грюндерства біля південного краю Великого Тіргартена був знесений при націонал-соціалістах в рамках запланованої перебудови Берліна в Столицю світу Німеччину. Після розбору руїн Другої світової війни залишилася тільки церква Святого Матвія, яка була відреставрована в 1959—1960 роках.

Нова національна галерея

У 1958 році за підсумками конкурсу «Столиця Берлін» з'явилися перші плани зведення у Тіргартена в Західному Берліні нового культурного центру. Разом з історичним центром Східного Берліна в районі Мітте в новому загальному Берліні він мав стати частиною «Культурної стрічки», що простягнулася зі сходу на захід. У 1959 році парламент Західного Берліна ухвалив рішення про будівництво в південній частині Тіргартена нової будівлі Берлінської філармонії за проєктом Ганса Шаруна, підготовленому спочатку для Федеральної алеї в берлінському Вільмерсдорфі. Навколо будівлі філармонії по ідеї Шарун повинен був з'явитися архітектурний ансамбль вільної міської забудови, який би відображав загальні демократичні настрої. Після зведення будівлі філармонії в 1963 році на основі ескізу Шаруна, виконаного в 1971 році, його багаторічний співробітник Едгар Вісніевскі в 1979 році створив проєкт Залу камерної музики, зведеного в 1984—1987 роках. У 1979—1984 роках Вісніевскі побудував поруч з філармонією Державний інститут музичних досліджень, в якому також розмістився Музей музичних інструментів.

У 1965-1968 роках незалежно від планів Шаруна навпроти Філармонії Людвігом Місом ван дер Рое було споруджено будинок Нової національної галереї.

Разом з проєктом Державної бібліотеки Фундації прусської культурної спадщини у Ганса Шаруна з'явилася ідея Культурфоруму: від запланованих музеїв на західній стороні форум як долина повинен був спускатися до гостьового будинку Сенату, щоб потім піднятися на сході до Державної бібліотеки. Після смерті Шаруна в 1972 році його роботу продовжив Вісніевскі. Концепцію Шаруна не було реалізовано повною мірою.

Міжнародний конкурс 1965—1966 років на проєкт будівель музеїв не приніс задовільних результатів, і проєктні роботи були доручені Рольфу Гутброду. Проєкт Гутброда передбачав окремі будівлі з загальним двором і єдиним центральним входом і не вступав у конкуренцію з будівлями Шаруна. Загальна концепція зазнала серйозної критики й в 1985 році проєктувальні роботи були припинені. У 1987 році за результатами нового конкурсу було прийнято рішення про будівництво картинної галереї по проєкту Hilmer & Sattler und Albrecht. Берлінська картинна галерея була зведена в 1992—1998 роках.

В результаті забудови територій навколо Потсдамської площі після возз'єднання Німеччини Культурфорум виявився в абсолютно новому архітектурному оточенні й неодноразово критикувався як, в результаті, невдалий приклад модерністської міської архітектури.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культурфорум