Кулініч Артем Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Артем Кулініч
Особисті дані
Повне ім'я Артем Вікторович Кулініч
Народження 13 травня 1994(1994-05-13) (30 років)
  Донецьк, Україна
Зріст 182 см
Вага 79 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Юнацькі клуби
2007—2011 Україна «Шахтар» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011—2012 Україна «Шахтар-3» 1 (-3)
2014—2015 Україна «Полтава» 0 (0)
2015—2016 Україна «Оболонь-Бровар» 0 (0)
2016 Україна «Нива-В» 14 (-18)
2017—2018 Україна «Мир» (Г) 38 (-33)
2018 Україна «Нива-В» 15 (-12)
2019—2020 Україна «Минай» 15 (-16)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 7 вересня 2022.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кулініч.

Артем Вікторович Кулініч (нар. 13 травня 1994, Донецьк, Україна) — український футболіст, воротар.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Донецьку. З 2007 по 2011 рік виступав у ДЮФЛУ за академію місцевого «Шахтаря». У 2011 році переведений до «Шахтаря-3». Дебютував на професіональному рівні 7 вересня 2011 року в програному (1:5) виїзному поєдинку 3-го туру групи Б Другої ліги проти свердловських одноклубників. Артем вийшов на поле на 54-й хвилині, замінивши Ігора Філіпенка[1]. Цей матч виявився єдиним для молодого воротаря у футболці донецького клубу. У 19 річному віці вирішив залишити структуру «Шахтаря»[2]. У 2013 році виступав за НПГУ (Макіївка) у вишій лізі чемпіонату Донецької області, за підсумками сезону макіївський клуб посів 12-е місце (з 14-и команд-учасниць)[3].

У середині липня 2014 року прибув на перегляд до ФК «Полтава»[4], за результатами якого уклав контракт з клубом[5]. Проте у складі полтавського клубу не зіграв жодного офіційного матчу й по завершенні сезону покинув команду[6]. Наприкінці липня 2015 року підписав однорічний контракт з «Оболонь-Бровар»[7]. Дебютував у футболці «пивоварів» 27 жовтня 2015 року в програному (0:5) виїзному поєдинку 1/8 фіналу кубку України проти київського «Динамо». Кулініч вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[8][9]. Після цього за столичну команду не грав. На початку червня 2016 року керівництво «Оболонь-Бровар» вирішило не продовжувати контракт з воротарем, й Артем залишив київський клуб вільним агентом[10].

У середині липня 2016 року приєднався до «Ниви-В»[11]. У складі вінницького клубу дебютував 24 липня 2016 року в нічийному (2:2) домашньому поєдинку 1-го туру Другої ліги проти новкаховської «Енергії». Кулініч вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[12]. У команді провів літньо-осінню частину сезону 2016/17 років, за цей час у Другій лізі провів 14 матчів та 2 поєдинки у кубку України. Під час зимової перерви в чемпіонаті приєднався до «Миру». Дебютував за клуб з Горностаївки 18 березня 2017 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 21-го туру Другої ліги проти кременчуцького «Кременя». Артем вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[13]. У команді відіграв півтора сезони, за цей час у Другій лізі провів 38 поєдинків, ще 1 матч зіграв у кубку України.

У середині липня 2018 року повернувся до «Ниви»[14]. Дебютував за вінницький клуб 18 липня 2018 року в переможному (2:0) виїзному поєдинку першого попереднього раунду кубку України проти одеського «Реал Фарма». Кулініч вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[15][16]. У Другій лізі (група А) дебютував за вінницький клуб 22 липня 2018 року в нічийному (1:1) домашньому поєдинку 1-го туру проти тернопільської «Ниви». Артем вийшов на поле в стартовому складі та зіграв увесь матч[17]. У складі «Ниви» провів першу половину сезону 2018/19 років, за цей час став основним воротарем команди. Завдяки вдалим діям Кулініча у воротах вінничан команда пропустила 12 м'ячів (третій найменший показник серед клубів групи А Другої ліги)[2].

Наприкінці лютого 2019 року підписав контракт з «Минаєм»[18]. Дебютував за нову команду 6 квітня 2019 року в нічийному (0:0) виїзому поєдинку 18-го туру групи А Другої ліги проти чернівецької «Буковини». Кулініч вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[19]. Допоміг команді виграти групу А Другої ліги та здобути путівку на наступний сезон до Першої ліги.

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ «Шахтар» (Свердловськ) — «Шахтар-3» (Донецьк) [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ а б Артем Кулініч – новий гравець ФК «Минай»[недоступне посилання]
  3. ↑ Чемпионат Донецкой области 2013 Высшая лига (рос.)
  4. ↑ ФК Полтава переглядає воротаря Шахтаря
  5. ↑ Первая лига. Приходо-расходная книга. Часть 2. Лидеры [Архівовано 18 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ Кулинич покидает ФК Полтаву [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ Первая лига. Оболонь-Бровар: контракты для четырех новичков [Архівовано 28 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. ↑ «Динамо» (Київ) — «Оболонь-Бровар» (Київ) [Архівовано 13 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Артем Кулініч: «Динамо» перемогло на класі. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  10. ↑ Шість гравців залишили Оболонь-Бровар. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  11. ↑ Нгаха Колінс, Кулінич, Іоша і Бабійчук виступатимуть за Ниву-В. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  12. ↑ «Нива» — «Енергія». Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 28 листопада 2019.
  13. ↑ «Мир» — «Кремінь». Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  14. ↑ Нива Вінниця: одинадцятеро гравців пішли, двоє прийшли. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  15. ↑ «Реал Фарма» (Одеса) — «Нива» (Вінниця) [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Кубок України. Реал Фарма поступається Ниві-В. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  17. ↑ «Нива» — «Нива». Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  18. ↑ Минай підписав голкіпера. Архів оригіналу за 28 листопада 2019. Процитовано 28 листопада 2019.
  19. ↑ «Буковина» — «Минай». Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 28 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кулініч_Артем_Вікторович&oldid=41131942