Кулієв Авди Овезкулійович
| Кулієв Авди Овезкулійович | |
|---|---|
| туркм. Awdy Öwezkuliýewiç Kuliýew | |
| Народився |
30 липня 1936 Ашхабад, Туркменська РСР, СРСР |
| Помер |
10 квітня 2007[1] (70 років) Осло, Норвегія |
| Країна |
 Туркменістан |
| Діяльність | дипломат, політик |
| Alma mater | Magtymguly Turkmen State Universityd і Дипломатична академія МЗС РФ |
| Партія | Turkmen Union of Democratic Forcesd, КПРС і Democratic Party of Turkmenistand |
Авди Овезкулійович Кулієв (туркм. Awdy Öwezkuliýewiç Kuliýew; 30 липня 1936, Ашхабад — 10 квітня 2007, Осло) — радянський дипломат, російський і туркменський політик, публіцист, перший міністр закордонних справ Туркменістану[2].
Життєпис[ред. | ред. код]
Авди Кулієв народився в Ашхабаді в родині службовців. За освітою філолог. Після закінчення університету працював науковим співробітником Інституту мови і літератури Академії наук Туркменської РСР. Був стажистом-дослідником Інституту народів Азії Академії наук Туркменської РСР, незабаром завідувачем курсами російської мови при Радянському культурному центрі в Таїзі (1960—1971 рр.). З 1971 року працював в дипломатичному відомстві СРСР. Працював на різних дипломатичних посадах в посольствах СРСР в арабських країнах (1971—1987 рр.). Був тимчасовим повіреним у справах СРСР в султанаті Оман[3] та Державі Катар[4].
Працював в центральному апараті Міністерства закордонних справ СРСР. Був радником Управління країн Близького Сходу і Північної Африки МЗС СРСР (1987—1989 роки).
У 1990—1992 роках був міністром закордонних справ Туркменії. Пішов у відставку в 1992 році, виступаючи проти уряду президента Сапармурата Ніязова. 17 квітня 1998 був затриманий в Ашхабадському міжнародному аеропорту. Через кілька днів Президент Туркменістану Сапармурат Ніязов, виступаючи в США, публічно заявив, що Кулієв є злочинцем і терористом, пов'язаним з російськими спецслужбами. Після того, як інцидент з Кулієвим набув характеру міжнародного скандалу, співробітники російського посольства надали сприяння у звільненні Кулієва з-під варти і в його виїзді в Росію[5].
Проживав у Норвегії. У 2002 році створив опозиційне об'єднання «Союз демократичних сил Туркменістану» і очолив його[6][7].
Хворів на рак спинного мозку. 10 квітня 2007 року пішов з життя, в Осло. Вдові Авди Кулієва було відмовлено в дозволі поховати чоловіка на Батьківщині[8].
Автор книги[ред. | ред. код]
Написав книгу: «Два роки в уряді. Тринадцять років в опозиції», видана у 2006 році.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www.rferl.org/featuresarticle/2007/4/D70CA47E-28CF-449D-84DC-C534F67160BD.html
- ↑ КТО ОН, АВДЫ КУЛИЕВ?. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Посольство СССР в Омане. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 листопада 2012.
- ↑ Посольство СССР в Катаре. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 28 листопада 2012.
- ↑ Министру иностранных дел Российской Федерации Иванову И. С. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ До чого призвели чергові нововведення Президента Туркменистану у ділянці освіти?. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Свідченням прогресу був сам факт виборів у Туркменистані, вважають західні спостерігачі. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Власти Туркмении запретили въезд покойному оппозиционеру. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 22 березня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Интервью радио «Свобода». Радио Свобода (svoboda.org). Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 20 грудня 2012.
- Интервью с Авды Кулиевым. Эркин Туркменистан (erkin.net). Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 20 грудня 2012.
- На смерть Авды Кулиева. ca-oasis.info. Архів оригіналу за 27 грудня 2012. Процитовано 20 грудня 2012.
- Кулиев Авды на сайте Personize.Ru
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |