Кумано Мару
| Кумано Мару | ||
|---|---|---|
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Ескортний авіаносець | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} 
| |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 8000 тонн (стандартна) 10 500 тонн (повна) | |
| Довжина | 152,7 м | |
| Ширина | 19,6 м | |
| Осадка | 7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 4 котли | |
| Потужність | 10 000 к.с. | |
| Швидкість | 19 вузлів | |
| Автономність плавання | 6000 миль на швидкості 17 вузлів | |
| Озброєння | ||
| Зенітне озброєння | 8 75-мм зенітних гармат, 6 25-мм зенітних автоматів | |
| Авіація | до 37 літаків та автожирів | |
Кумано Мару (яп. 熊野丸) — японський ескортний авіаносець часів Другої світової війни.
Історія створення[ред. | ред. код]
«Кумано Мару» — армійський десантний корабель, за своєю конструкцією повторював «Акіцу Мару», але відзначався досконалішою конструкцією. Проєкт створено 1942 року на основі стандартного вантажного транспорту типу М.
Закладений 15 серпня 1944 року в Інносіма, спущений на воду 28 січня 1945 року, введений в експлуатацію 31 березня 1945 року.
Конструкція[ред. | ред. код]
Десантний корабель-авіаносець мав гладку палубу та ангар, де замість літаків могли розміщатись 13 десантних плашкоутів типу «Дайхацу» та різноманітна військова техніка. Для вивантаження техніки в кормовій частині були влаштовані широкі ворота та спеціальна рампа.
Політна палуба (110х21,5 м) призначалась тільки для зльоту. Катапульт і аерофінішерів не було. Підйом літаків з ангару здійснював один підйомник або кран.
Використання[ред. | ред. код]
Корабель не брав участі в бойових діях. Після війни переобладнаний у торгове судно. У 1951 році розібраний на метал.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бешанов В. В. Энциклопедия авианосцев / М.: ACT, Мн.: Харвест, 2002. — 202 с. ISBN 5-17-012485-6 (рос.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||