Кума моя і я…
| Кума моя і я… | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | вірш | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Написано | 1860 | |||
| Опубліковано | 1913 | |||
|
| ||||
«Кума моя і я…» — вірш Тараса Шевченка 1860 року, написаний у С.-Петербурзі.
Написання та автографи[ред. | ред. код]
Зберігся чистовий автограф вірша на звороті листа А. Маркевича до Шевченка від 16 вересня 1860 року[1]. Автограф не датований. Вірш датується дослідниками орієнтовно за листом Маркевича: друга половина вересня — грудень 1860 року[2].
Автограф написано олівцем на звороті листа Маркевича з датою «16 сентября» (рік встановлюється за змістом листа, де йдеться про розрив Шевченка з Л. Полусмаковою: «Не имея решительно никого, чтобы послать за вещами Лукерьи…»[3]). Текст чистовий, лише в рядку 9 закреслено початок слова.
Публікація[ред. | ред. код]
Вперше вірш надруковано О. Новицьким у ЗНТШ 1913 року (книга 3, стор. 176), де подано за автографом. До збірки творів вірш уперше введено у виданні: «Шевченко Т. Поезія» 1927 року (під редакцією акад. С. Єфремова і М. Новицького, том 2, Київ, стор. 426).
Сюжет[ред. | ред. код]
Образна система вірша не має безпосередніх аналогій в іних творах поета. Тут С.-Петербург уподібнено Стародавньому Єгиптові, що надало віршеві іронічного звучання. Ця поезія — досить складний за асоціаціями ліричний твір, в якому поєдналися й поетове іронічне сприйняття церковної відправи («піраміда» — очевидно, Петропавловський собор), і настрій, спричинений прогулянкою з Н. Тарновською. Комічний ефект створює майстерне поєднання семантично далеких і стилістично, здавалось би, несумісних слів: «жрець Ізіди» — «чорнявенький і кавалер», «кавалер» — «длань простер», «по манію» — «лакея» тощо[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 20
- ↑ «Кума моя і я…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 371; 759—760.] litopys.org.ua Процитовано 2 січня 2024
- ↑ Див.: Листи до Тараса Шевченка. — С. 162
- ↑ «Кума моя і я…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 314—339.] izbornyk Процитовано 2 січня 2024
Посилання[ред. | ред. код]
- «Кума моя і я…» на порталі kobzar.ua
.png)