Курильськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Курильськ
рос. Курильск, яп. クリリスク
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Сахалінська область
Міський округ Курильський міський округ
Код ЗКАТУ: 64220501000
Код ЗКТМО: 64720000001
Основні дані
Час заснування 18 століття
Статус міста 1947
Населення 1591 осіб (2019)
Площа 1 км²
Поштовий індекс 694530
Телефонний код +7 42454
Географічні координати: 45°13′34″ пн. ш. 147°52′36″ сх. д. / 45.22611111113877769° пн. ш. 147.87666666669775850° сх. д. / 45.22611111113877769; 147.87666666669775850Координати: 45°13′34″ пн. ш. 147°52′36″ сх. д. / 45.22611111113877769° пн. ш. 147.87666666669775850° сх. д. / 45.22611111113877769; 147.87666666669775850
Висота над рівнем моря 30 м
Водойма Охотське море
Вебсторінка курильск-адм.рф
Мапа
Курильськ (Росія)
Курильськ
Курильськ

Курильськ (Сахалінська область)
Курильськ
Курильськ

Мапа


CMNS: Курильськ у Вікісховищі

Кури́льськ (рос. Курильск, яп. クリリスク / Ся́на, яп. 紗那村, しゃなむら, МФА[ɕana muɾa]) — місто на острові Ітурупі на березі Охотського моря у складі Сахалінської області Російської Федерації, центр Курильського міського округу. Уряд Японії вважає його селом в повіті Шяна округу Немуро префектури Хоккайдо[1] та окупованим[2]. Населення — 1 591 мешканець (2019).

Історія[ред. | ред. код]

Поселення засноване наприкінці XVIII століття російськими поселенцями на місці поселення місцевих аборигенів айнів — Шана, яке існувало з II тисячоліття до н. е. Назва селища з айнської мови перекладається як «велике селище в нижній течії річки»[3]. 1800 року без оголошення війни зайняте японськими військами. 8 травня 1807 року біля берегів Ітурупу з'явилося російське трищоглове судно «Юнона» під командуванням Миколи Хвостова і тендер «Авось» під командуванням мічмана Гаврила Давидова. Ними був атакований японський гарнізон, найбільше поселення японців на Ітурупі. Магазини японських купців і промисловців були розграбовані, а саме поселення спалене. 1855 року Ітуруп відійшов до Японії згідно Сімодського трактату.

1945 року окуповане радянськими військами в ході радянсько-японської війни. З 1947 року має сучасну назву і статус міста.

Динаміка зміни населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1959[4]1970[5]1979[6]1989[7]1996[8]1998[8]2000[8]
1533115915822699240022002100
2001[8]2002[9]2005[8]2006[8]2007[8]2008[8]2009[10]
2100223321002000190018001719
2010[11]2011[12]2012[13]2013[14]2014[15]2015[16]2016[17]
2070206219611890175716701646
2017[18]2018[19]2019[20]
154716071591

Економіка[ред. | ред. код]

Основні галузі — рибальство і рибопереробка, виробництво будівельних матеріалів. У місті та окрузі працюють підприємства: АТ «Курильський рибний промисел» (видобуток риби), АТ «Рейдове» (переробка риби), МП «Рибовод» (відтворення лососевих вих порід риб), АТ «Гідрострой»[21].

Діють сейсмічна та метеорологічна станції[3].

Освіта, культура[ред. | ред. код]

У місті чотири загальноосвітні школи, дитяча школа мистецтв, краєзнавчий музей, чотири будинки культури, п'ять бібліотек. Видається газета «Красный маяк»[21].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Даний населений пункт розташований на південній частини Курильських островів, що є предметом територіальної суперечки між Росією, яка адмініструє ці території, і Японією, яка захищає власний суверенітет над ними. Відповідно до Конституції Російської Федерації острів є частиною території Російської Федерації, відповідно до адміністративно-територіального поділу Японії — входить до складу округу Немуро префектури Хоккайдо.
  2. Наші північні території. 2010 // Міністерство закордонних справ Японії.
  3. а б Охотское море. Энциклопедия, 2009, с. 93.
  4. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  5. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  6. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  7. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  8. а б в г д е ж и Народная энциклопедия «Мой город». Курильск
  9. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  10. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  11. Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
  12. Сахалинская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2011-2016 годов
  13. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  14. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  15. Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  16. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  17. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  18. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  19. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  20. Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
  21. а б Вся Россия. Энциклопедия, 2001, с. 242.

Література[ред. | ред. код]