Курутія острівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курутія острівна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Курутія (Cranioleuca)
Вид: Курутія острівна
Cranioleuca dissita
(Wetmore, 1957)[2]
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Craniolecua vulpina dissita
Посилання
Вікісховище: Cranioleuca dissita
Віківиди: Cranioleuca dissita
ITIS: 559563
МСОП: 22702451
NCBI: 1461811

Куру́тія острівна[3] (Cranioleuca dissita) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[4]. Ендемік Панами[5]. Раніше вважався підвидом рудоспинної курутії, однак був визнаний окремим видом[6].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 15-16 см. Верхня частина тіла, тім'я, крила і хвіст рудувато-коричневі, надхвістя дещо світліше. Обличчя тьмяно-охристо-кремове з сіруватим відтінком, над очима рожевувато-охристі "брови". Горло біле, груди і живіт білі з охристим відтінком, боки рудувато-коричневі.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Острівні курутії мешкають на острові Коїба та на сусідньому острівці Ранчерія в Тихому океані на захід від Панами. Вони живуть в густому підліску вологих рівнинних тропічних лісів, на узліссях і в заболочених лісах. Загальна площа тропічних лісів на островах Коїба і Ранчерія оцінюється у 500 км²

Поведінка[ред. | ред. код]

Острівні курутії живляться безхребетними, яких шукають серед рослинності і ліан, переважно на висоті від 7 до 10 м над землею. Сезон розмноження триває з грудня по липень. Гніздо кулеподібне з бічним входом, зроблене з кори і пальмових волокон, встелене м'якими матеріалами, прикріплюється до тонкої вертикальної гілки або ліани.

Збереження[ред. | ред. код]

З 2020 року МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція острівних курутій становить від 14 до 25 тисяч птахів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Cranioleuca dissita. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 8 лютого 2022.
  2. Wetmore, A. (1957). The birds of Isla Coiba, Panama. Smithsonian Miscellaneous Collections. 134: 1—105.
  3. Cranioleuca dissita у базі Avibase.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 08 лютого 2022.
  5. Ridgely, R.S.; Gwyne, J.A. Jr. (1989). A Guide to the Birds of Panama (вид. second). Princeton, NJ: Princeton University Press. ISBN 0-691-02512-6.
  6. Chesser, R.T. та ін. (2015). Fifty-sixth Supplement to the American Ornithologists' Union: Check-list of North American Birds. № 132(3): 748–764 (вид. The Auk). doi:10.1642/AUK-15-73.1. ISSN 0004-8038. {{cite web}}: Явне використання «та ін.» у: |автор= (довідка)