Кустовський Анатолій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кустовський Анатолій Олексійович
Народився 1925(1925)
Біла Церква
Помер 1973(1973)
Київ
Громадянство Україна
Діяльність альпінізм
Alma mater Київський автодорожній інститут

Кустовський Анатолій Олексійович (1925(1925), Біла Церква — 1973, Київ) — Майстер спорту СРСР (1960). Влітку 1943 р. ще 17-річним підлітком після прискорених курсів піхотного училища потрапляє в саме пекло війни — в битву на Курській дузі. Незабаром став командиром відділення розвідників, ходив у ворожий тил, добуваючи «язиків» та відомості про противника. Брав участь в боях за Дніпро, в Корсунь-Шевченківській битві. З війни повернувся в 19 років з орденом Червоної зірки і кількома медалями. Закінчив Київський автодорожній інститут. Працював в НДІ «Квант» керівником бригади конструкторів. Розроблені Кустовським креслення альпіністського спорядження 40-річної давності, містять елементи техніки сьогоднішнього дня.

Чемпіонати УРСР:

  • 1957 р. — 3-є місце, тех. клас, схід. Шхельда (Кавказ);
  • 1957 р. — 3-є місце, клас траверсів, Уллутау-чана;
  • 1960 р. — 1-е місце, Анатолій Кустовський і Анатолій Луцюк — здійснили сходження по стіні вершини Донгуз-Орун (4437 м), повторивши досягнення чудових грузинських альпіністів Михайла Хергіані і Йосипа Кахіані.
  • 1964 р. — 1-e місце, висот. клас, п. Комсомолу України (Памір);
  • 1971 р. — 1-e місце, тех. клас, Шхельда цент. (Кавказ).

Чемпіонати СРСР:

  • 1962 р. — пік Щуровского по півн. стіні — 3-є місце, техн. склад. клас., першопроходження;
  • 1963 р. — Ушба по півд. стіні. — 1-ше місце, технічні. клас, першопроходження;
  • 1964 р. — пік Енгельса — 1-ше місце, тех. клас, першопроходження.[1]
  • 1966 р. — пік ОГПУ (Памір), 1-ше місце, висотно-технічний клас;
  • 1967 р. — пік Комунізму по під.-схід. ребру, 1-ше місце, висотний клас;
  • 1969 р. — Вільна Корея (Тянь-Шань) по півн. стіні, 2-е місце;
  • 1970 р. — Чапдара (Фанські гори), 4-е місце;
  • 1973 р. — пік Комунізму (7495 м) по півд. стіні.[2] Всі сили віддано штурму. Вночі, в 30 хвилинах до вершини, після виконання всіх рекомендацій лікаря по рації, дихання у Кустовського припинилося. І Толя залишився навіки на своїй висоті …

З 1974 року і по теперішній час в Україні проводяться Всеукраїнські змагання з альпінізму пам'яті А. Кустовського, клас малих гір.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Це сходження показало, що є необхідність створити (що і було зроблено з наступного року) новий клас: висотно-технічний Ця ідея належала Віталію Абалакову, який вже не міг сам за віком і по здоров'ю здійснювати складні сходження, і передавав цю справу молодим;
  2. Проблемою № 1 у нас в країні вважалося сходження по центру прямовисної півд. стіни п. Комунізму. Вперше її пройшла праворуч від центру в 1968 р. команда Е. Мисловського. Потім лівіше — команда В. Онищенка. Кустовський ставить задачу проходження стіни по центру. Стіну пройдено!