Кушаєва Рабига Янгулівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кушаєва Рабига Янгулівна
башк. Рабиға Йәнғол ҡыҙы Ҡушаева
Народилася 1901
Q18805530?, Q4414363?, Bolshechernigovsky Districtd
Померла 1937
Московська область, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР або Москва, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність вчителька
Діти Tanslu Kushaevad

Рабига Янгулівна Кушаєва (башк. Рабиға Йәнғол ҡыҙы Ҡушаева; 19011937) — діячка жіночого руху.

Біографія[ред. | ред. код]

Кушаєва Рабига Янгулівна народилася в 1901 році в селі Хасаново Самарської губернії, нині Большечерніговського району Самарської області.

З 1916 року Рабига Кушаєва працює вчителем в селі Бурзян Самарської губернії.

В 1917 році брала участь у роботі I Всебашкирского курултаю (з'їзду) в Оренбурзі як делегат від башкирів Пугачовського повіту Самарської губернії. На з'їзді активно виступала за рівноправність башкирських жінок і висунула вимогу надати башкирським жінкам повні громадянські і політичні права нарівні з чоловіками, запропонувала конкретні заходи щодо їх реалізації, що складаються з десяти пунктів.. Відповідно до її доповіді[1], в резолюції курултаїв внесено пункти про статеве рівноправ'я[2].

З 1919 року працювала на посаді начальника відділу у справах жінок при Башкирському обласному комітеті РКП (б).

Стала одним з організаторів I Всебашкирської конференції робітничо-селянських жінок, яка відбулася у вересні 1920 року в місті Стерлітамаку. У листопаді 1921 року в Москві брала участь у IX з'їзді Всеросійського з'їзду Рад. Брала участь в організації та підготовці I Всебашкирського з'їзду робітничо-селянських жінок, що відбувся в листопаді 1924 року, а також — Всебашкирського з'їзду жінок — з'їзду членів Ради, проведеного в жовтні 1927 року.

З 1927 року працювала директором Уфимського дитячого будинку імені Ш. Худайбердіна.

З 1929 року проживала в Москві. Працювала інспектором відділу по дитячих будинках при народному комісаріаті освіти РРФСР.

Вбита влітку 1937 року по дорозі додому з електрички з платформи Лось Ярославської залізниці.

Родина[ред. | ред. код]

  • Брат — Юмагулов Харіс Юмагулович (1888—1937) — державний і громадський діяч, один з лідерів Башкирського національного руху, голова Башревкому (1919—1920).
  • Чоловік — Кушаєв Хафіз Кушаєвич (1888—1937) — державний і громадський діяч, голова БашЦВК (1922—1929). У шлюбі з 1922 року[3].
Діти:
Мінсилу, померла від дифтерії в 1923 році.
Тансилу (Діна), стала солісткою Пермського оперного театру; Заслужена артистка РРФСР.
Ірек, після смерті батьків у віці 5 років відданий в дитячий будинок. Подальша його доля невідома.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У своїй доповіді вимагала надати башкирським жінкам політичні та громадянські права наравні з чоловіками. Не дивлячись на протидію консервативної частини курултаю, багато пропозицій делегатки увійшли до підсумкової резолюції з'їзду.
  2. История башкирского народа: в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа: Гилем, 2010. — Т. V. — С. 119. — 468 с.
  3. Сулейманова Р. Мать нации или слово о Рабиге Кушаевой. //«Киске Өфө», 2011. № 46. С. 7.

Література[ред. | ред. код]

  • Сулейманова Р. Н. Неутомимый борец за равноправие башкирских женщин //Башкортостан в XX столетии. Исторические портреты. Уфа, 2006. Вып.1.
  • Шәкүр Рәшит. Арҙаҡлы башҡорттар. Ғилми-биографик очерктар. Тулыландырылған 2-се баҫмаһы. — Өфө: Китап, 2005. — 376 бит.

Посилання[ред. | ред. код]