Куяви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плем'я на карті з Лужицьким валом .

Куяви, куявяни (Kujawiacy, Kujawianie) - західнослов'янське плем'я, що жило між середньою течією річки Вісли і верхнім течією Нотця, головним чином в районі озера Гопло[1] і ланцюга озер, що пов'язані з річкою Нотець. У X столітті куяви увійшли до складу польської держави.

Kujawa - це рід плодоносної землі, звідти і походить назва Kujawianie (Куяван).

А записи про дану назву датується ХІІ століттям, але територія племені і до цього була ареною важливих історичних подій. За переказами саме біля озера Гопло і зародилася Польська держава. Також із цими місцями пов'язано прийняття Мешка I християнства за латинським обрядом у 966 році. Куявія (польськ. Kujawy) - історична область на півночі Польщі. В даний час Куявія входить до складу території Куявсько-Поморського воєводства .

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Акаемов Н.Ф. Куявы. Историко-этнографический очерк. — Варшава : Губернская типография, 1895. — 87 с.