Кісниця
| село Кісниця | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька |
| Район | Тульчинський район |
| Громада | Городківська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1200 |
| Населення | 461 |
| Площа | 2,397 км² |
| Густота населення | 192,32 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 24613 |
| Телефонний код | +380 4340 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°25′26″ пн. ш. 28°43′26″ сх. д. / 48.42389° пн. ш. 28.72389° сх. д.Координати: 48°25′26″ пн. ш. 28°43′26″ сх. д. / 48.42389° пн. ш. 28.72389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
176 м[1] |
| Водойми | Марківка, Кусниця |
| Відстань до обласного центру |
107 км[2] |
| Відстань до районного центру |
15 км[3] |
| Найближча залізнична станція | Крижопіль |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 24615, Вінницька область, Тульчинський район, село Городківка, вул. Благовіщенська, 51 |
| Карта | |
  Кісниця | |
 Кісниця | |
| Мапа | |
| |
Кі́сниця — село в Україні, у Городківській сільській громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 461 особу. До 2020 орган місцевого самоврядування — Кісницька сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Через село тече річка Кусниця, що впадає у річку Марківку, ліву притоку Дністра.
Назва[ред. | ред. код]
На мапі 1650 року Гійома де Боплана село Кісниця називається Kouzzenicze, а річка Марківка іменується Kouczeniecze, а село Велика Кісниця — Kouczeniecz. У праці Костянтина Тищенка «Слід тунгусів, маньчжурів і монголів в топоніміці України» відзначається, що KOUCZENicze — «від маньч». Хуǯу — «кланятися в землю». Тобто, назва села збереглася з часів Золотої Орди,[4] хоча пізніше виникла легенда про село, що нібито воно збудоване «на кістках» — Кісниця.
Історія[ред. | ред. код]
У 1628 році село як маєток набув від Остафія Шашкевича князь Степан Святополк-Четвертинський.[5]
Нині в селі функціонує сільськогосподарське приватне підприємство «Кісниця», що спеціалізується на вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Городківської сільської громади.[6]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Крижопільського району, село увійшло до складу Тульчинського району[7].
Пам'ятки, пам'ятники[ред. | ред. код]
На роздоріжжі за селом виявлені руїни мусульманського мавзолею XIII століття, тобто ще з часів Золотої Орди. Цю напівзруйновану будівлю місцеві здавна називають «турецькою вежею». В її основі — масивний шестикутник з каменів, які ретельно підігнані один до одного. Є два входи і виходи та чотири «вікна». Вхід та вихід зорієнтовані на південь та захід. Вгорі — залишки купола.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Погода в селі Кісниця. Архів оригіналу за 13 жовтня 2018. Процитовано 18 січня 2008.
- ↑ Розрахунок відстаней між містами України, Європи, Азії. Кісниця — Вінниця. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2019.
- ↑ Розрахунок відстаней між містами України, Європи, Азії. Кісниця — Крижопіль. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 19 листопада 2019.
- ↑ Тищенко К. Слід тунгусів, маньчжурів і монголіву топонімії України[недоступне посилання] // Вісник Львівського університету. Серія: Філологія. — част. 61. — С. 212.
- ↑ Julian Nieć. Czetwertyński-Światopełk Stefan (1577–1655) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1938. — t. IV/2, zeszyt 17. — S. 365. (пол.)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Залишки кам’яної споруди на Вінниччині можуть бути мавзолеєм «золотоординського періоду» (фото). Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Кі́сниця // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.352
Посилання[ред. | ред. код]
- Релігійна організація «Релігійна громада храму Покров Пресвятої Богородиці села Кісниця Вінницько-Тульчинської єпархії ПЦУ»
- НВК «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» с. Кісниця»
| ||||||||
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |