Кістіон Володимир Євсевійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Кістіон
Віце-прем'єр-міністр України
14 квітня 2016 — 29 серпня 2019
Прем'єр-міністр: Володимир Гройсман
 
Народження: 31 травня 1965(1965-05-31) (58 років)
с. Довжок, Ямпільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна: СРСР СРСРУкраїна Україна
Освіта: Одеський інженерно-будівельний інститут
Одеський регіональний інститут державного управління НАДУ при Президентові України
Діти: син
Нагороди:
Заслужений працівник сфери послуг України
Заслужений працівник сфери послуг України

Володи́мир Євсе́війович Кістіо́н (нар. 31 травня 1965(19650531), с. Довжок, Ямпільський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР) — державний діяч України. Віце-прем'єр-міністр України в уряді Володимира Гройсмана. Заслужений працівник сфери послуг України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Євсевійович Кістіон народився 31 травня 1965 року в українському селі Довжок, що на той час входило до складу Ямпільського району Вінницької області Української РСР СРСР.

За освітою інженер-будівельник, закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Водопостачання та водовідведення». Здобув ступінь магістра державного управління в Одеському регіональному інституті державного управління.

Перше місце роботи — майстер житлового фонду Ямпільського комбінату комунальних підприємств. 1990 року очолив Ямпільське підприємство водопровідно-каналізаційного господарства. З 2001 року — начальник обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Вінницяводоканал». У період 2008—2011 років займав посаду заступника міського голови Вінниці. З липня 2011 року по жовтень 2014 року — перший заступник Вінницького міського голови.

13 жовтня 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України призначений на посаду першого заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Звільнений з посади першого заступника міністра 4 червня 2015 р. у зв’язку з переходом на іншу роботу[1]. 14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у якому Володимир Кістіон обійняв посаду віце-прем'єр-міністра України.[2] 18 квітня 2016 року Кабінет Міністрів України визначив віце-прем'єр-міністра Володимира Кістіона відповідальним за енергетику, екологію і використання надр (постанова КМУ № 296 від 18.04.2016)[3].

20 листопада 2020 року Володимира Кістіона обрано першим заступником голови Вінницької обласної ради.[4]

Скандали[ред. | ред. код]

За часів керівництва Кістіоном вінницьким водоканалом – це комунальне підприємство безкоштовно роздало землі під забудову. На ділянці, яку отримав водій міськради, виріс родинний маєток самого Кістіона[5]

У липні 2019 року співробітники СБУ виявили та задокументували механізм привласнення коштів державного та місцевих бюджетів чиновниками комунальних підприємств Вінницької області, організований одним з віце-прем’єр-міністрів України (за інформацією "Української правди" - Володимиром Кістіоном).[6] Володимир Кістіон назвав інформацію про звинувачення у розкраданні держкоштів "політичним замовленням" і провокацією.[7]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має сина.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ShieldSquare Captcha. www.kmu.gov.ua (англ.). Процитовано 29 лютого 2024.
  2. Рада затвердила новий Кабмін Гройсмана (повний список, фото). Українські новини. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
  3. У Кабміні призначили відповідальних за науку і за енергетику. Українські новини. Процитовано 20 квітня 2016.
  4. Вінницька обласна рада обрала чотирьох заступників голови облради // Вежа
  5. Життя по-вінницьки. Бастіон Кістіона (розслідування). Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  6. СБУ звинуватила віце-прем’єра у розкраданні грошей, а потім передумала. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 23 вересня 2021.
  7. Кістіон назвав звинувачення СБУ “політзамовленням” і згадав про Порошенка. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 вересня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Декларація[ред. | ред. код]