Кітновський Олексій Володимирович

Олексій Володимирович Кітновський
Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження	22 квітня 1977(1977-04-22) Луцьк
Смерть	12 вересня 2014(2014-09-12) (37 років) (помер від поранень)
Поховання	Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Володи́мирович Кітно́вський (22 квітня 1977 — 12 вересня 2014) — старший лейтенант Збройних сил України.

Життєвий шлях

У часі війни — військовослужбовець 51-ї окремої механізованої бригади.

Після поранення в зоні бойових дій Олексій лікувався у військовому госпіталі, та був переведений до тубдиспансеру — підозра на туберкульоз. Там його забив до напівсмерті місцевий наркозалежний хворий. Після 12 днів перебування в комі Олексій помер у лікарні швидкої допомоги міста Миколаєва.

Похований 15 вересня 2014-го на кладовищі Гаразджа, Луцький район.

Без Олексія лишились мама Світлана Сергіївна, дружина Тетяна та дочка Ірина

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• «За жертовну любов до своєї Вітчизни, відданість, доблесть і звитягу» — відзнакою 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно).

Джерела

• Кітновський Олексій Володимирович [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Нагороди військовим^{[недоступне посилання з липня 2019]}