Лавицький Микола Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Юхимович Лавицький
рос. Николай Ефимович Лавицкий
Народження 7 грудня 1919(1919-12-07)
Слобода
(зараз Смоленська область)
Смерть 10 березня 1944(1944-03-10) (24 роки)
Гудермес
Країна СРСР СРСР
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
Освіта Борисоглєбський навчальний авіаційний центр підготовки льотного складу імені В. П. Чкалова
Роки служби 19391944
Партія КПРС
Звання  Капітан авіації
Командування ланка 45-го винищувального авіаційного полку 216-ї винищувальної авіаційної дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня
CMNS: Лавицький Микола Юхимович у Вікісховищі

Микола Юхимович Лавицький (рос. Николай Ефимович Лавицкий; 7 грудня 1919, Слобода — 10 березня 1944, Гудермес) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, у роки радянсько-німецької війни командир ланки 45-го винищувального авіаційного полку 216-ї винищувальної авіаційної дивізії 4-ї повітряної армії Північно-Кавказького фронту, капітан.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 грудня 1919 року в селі Слободі (тепер Монастирщинського району Смоленської області). Росіянин. Член ВКП(б) з 1942 року. Закінчив 8 класів і аероклуб. Працював продавцем універмагу в Свердловському районі Москви.

У 1939 році призваний до лав Червоної Армії. Був направлений в Борисоглібську військову авіаційну школу, яку закінчив того ж року.

В боях радянсько-німецької війни з грудня 1941 року. По травень 1943 року служив в 270-му винищувально-авіаційному полку; з червня 1943 року по березень 1944 рокуроку — в 45-му винищувально-авіаційному полку (100-му гвардійському винищувально-авіаційному полку).

До липня 1943 року командир ланки 45-го винищувального авіаційного полку лейтенант М. Ю. Лавицький здійснив 185 бойових вильотів, у 66 повітряних боях особисто збив 11 і у складі групи один літак противника.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 серпня 1943 року за мужність і військову доблесть, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками лейтенанту Миколі Юхимовичу Лавицькому присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 1133).

Загинув 10 березня 1944 року в авіакатастрофі над Гудермесом.

Могила Миколи Лавицького

Після війни останки Миколи Юхимовича Лавицького перепоховали в парку міста Маріуполя Донецької області, де спорудили пам'ятник Герою.

Нагороди, пам'ять[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, медалями.

Ім'я Героя носять вулиці в місті Гудермесі і Маріуполі, школа в селі Шиловичах Духовщинського району Смоленської області, де він навчався. На батьківщині створено музей Героя.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
  • Лавицький Микола Юхимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).