Лавренюк Марія Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лавренюк Марія Петрівна
Народилася 3 січня 1976(1976-01-03) (48 років)
Діяльність письменниця
Членство Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України

Лавреню́к (Лішнянська) Марі́я Петрі́вна (нар. 3 січня 1976(19760103), с. Матвіївці, Шумський район, Тернопільська область) — українська письменниця, публіцистка, журналістка. Членкиня Національної спілки письменників України (з 25.03.2015 р) та Національної спілки журналістів України (з 2011р).

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила Технологічний університет Поділля (м. Хмельницький) за спеціальністю інженер-конструктор виробів зі шкіри. У 2007 року здобула ступінь магістра державної служби.

Двадцять років пропрацювала державним службовцем на різних посадах в Шумській та Козівській райдержадміністраціях.. Тепер інженер з охорони праці КНП Козівська ЦРЛ КСР».

Друкувалась у газетах «День», «Літературна Україна», журналі «Погорина», літературно-мистецькому альманасі «Курінь», на сайті «А4-UA».

Як художниця оформила книги: «Печериці для мудрої господині», збірку найкращих матеріалів українсько-польського порталу співпраці «А4» «Між Європою та війною», збірку поезій Ю. Бондючної «Невивчена гладінь».

Дизайнерка експозиції літературно-меморіального музею Георгія Петрука-Попика (с. Іловиця), музею Кременецького ботанічного саду.

Доробок[ред. | ред. код]

Збірки новел: «Декамерон одного села» (2012), «Війна і мир одного села» (2013)

Кулінарні есе: «Печериці для мудрої господині» (2013), «Полба» (2014)

Романи: «Де скарб твій…» (2013) та "Сльоза Сирина" (2021) у співавторстві з Сергієм Синюком);

"Калина січена" (2018)

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Волинське відлуння минулого [Текст]: бібліогр. покажч. / Терноп. обл. від-ня Укр. бібл. асоц., Шумськ. централіз. бібл. система ; упоряд. О. Хрещук ; ред. Г. Жовтко. — Т. : Підручники і посібники, 2013. — 48 с.