Лагерштетт
Лагерштетт (нім. Lagerstätte) — особливий тип поховання скам'янілостей, як правило, у великій кількості, де завдяки особливим умовам зберігаються не лише тверді частини скелетних форм, але також і відбитки м'яких тканин[1][2]. Цей тип поховань є результатом каркасного поховання у безкисневому середовищі з мінімальною кількістю бактерій, що затримує процеси розкладання. Лагерштетти відомі починаючи з неопротерозойської епохи і до теперішнього часу. Характерні приклади — Зольнхофенський вапняк у Німеччині, Монте-Болька у Італії або сланці Берджес в Канаді.
Типи[ред. | ред. код]
Виділяють два типи лагерштеттів[3]:
- Konzentrat-Lagerstätten — поховання скам'янілостей з особливою «концентрацією» розчленованих органічних твердих решток, таких як кістки. Часто цей тип поховань представлений співтовариствами, такими як коралові рифи або раковини молюсків.
- Konservat-Lagerstätten — поховання скам'янілостей з високим збереженням відбитків м'яких тканин викопних організмів.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Lagerstatte — The Virtual Fossil Museum [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Lagerstätten — Collecting Fossils [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Penney D. (ed.) 2010. Biodiversity of Fossils in Amber from the Major World Deposits. Siri Scienfic Press, Manchester, 304 pp
- ↑ R. Niedźwiedzki, 2002: Zespół skamieniałości a biocenoza — reprezentatywność zapisu paleontologicznego // Przegląd Geologiczny, 50, Nr 10 : 899—904.
- ↑ Seilacher A. (1970). «Begriff und Bedeutung der Fossil — Lagerstätten: Neues Jahrbuch fur Geologie und Paläontologie» // Monatshefte. — 1970: 34-39.