Лагода (герб)
| Лагода | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 Версія XIV ст. | |
 Версія XV ст. | |
| Деталі | |
| Ранні версії | 1359 |
Лагода (пол. Łagoda, Połańce, Wierzynkowa) - шляхетський герб німецького походження, що носить назву Лагода. Використовується кількома десятками сімей, головним чином з Краківщини та Сандомирщини[1] . Він загинув у XVI столітті [2] . Відомий головним чином як герб патриціанської сім'ї з Вєржинеків.
Опис герба[ред. | ред. код]
Опис з використанням класичних правил блазонування:
Щит пересічено на червоне і срібне поле. Клейнод: три страусиних пір'їни. Намет червоний, підбитий сріблом.
Форма, наведена в описі, була створена лише в 16 столітті[2] .
Йожеф Шиманьський, за Маріаном Гайсігем (Sfragistyka szlachecka) називає найстарішу форму герба з печатки невідомої барви (печатка з Миколає Вєржинека від 1359 р.) [3] .
Герб від 1446 року представляє ще одну форму, в якій у срібному полі розміщено червоний пояс[3] .
У середні століття клейнод герба [3] [2] був невідомий.
Найперша згадка[ред. | ред. код]
Герб відомий із середніх віків. Найстаріша печатка датується 1359 р. належала родині Вєржинеків, Миколі Вержинеку стольнику Сандомиру. Найдавніший запис від 1446 р.[3]. У шістнадцятому столітті герб змінився Про що згадано у Klejnotów Длугоша в редакції Камина та Łętowskiego, Łętowskiego, Gniazda cnoty Папроцького, Kroniki Бєльського і Stemmata polonica[2] .
Етимологія[ред. | ред. код]
Ім'я, яке має посилання на особисте ім'я. Він має подібну етимологію імені і викликати Лагоду (Lagoda). Виїмка (Polanczye) являє собою топографічне назва від міста Полянця [3] .
Станіслав Дзадулевич ідентифікує з гербом Поланьці, невідомий із зображенням герба Бієнії [4]. Таку точку зору відкидає С. Захоровський [5], за ним слідує Юзеф Шиманьський [3] .
Геральдичний рід[ред. | ред. код]
Тадеуш Гайль згадує такі родини, які мають право користуватися цим гербом:
Gaboński, Gardlicki, Garlicki, Łososiński, Łososki, Nieskiewicz, Platemberg, Smogorzewski, Smoszewski, Stroński, Śledziejowski, Śledziowski, Walter, Watkowski, Werejko, Werenko, Wernecki, Wernicki, Wernihowski, Wernik, Wernikowski, Wierejko, Wierzynk.
Відомі Власники[ред. | ред. код]
- Миколай Вєржинек (старший) - Сандомирський стольник, родоначальник родини,
- Миколай Вєржинек (молодший) - за Длогушем, організатор Свята у Wierzynek .
Джерела[ред. | ред. код]
- Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L. 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
- Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Herbarz rodowy. Warszawa: Świat Książki. 2004. с. 176. ISBN 83-7391-166-9.
- ↑ а б в г Herbarz rycerstwa polskiego z XVI wieku. Warszawa: DiG. 2001. с. 315. ISBN 83-7181-217-5.
- ↑ а б в г д е Herbarz średniowiecznego rycerstwa polskiego. Warszawa: PWN. 1993. с. 281-282. ISBN 83-01-09797-3.
- ↑ Stanisław Dziadulewicz. Ze studiów nad heraldyką polską. Herb Bienia. „Miesięcznik Heraldyczny”. 3, s. 48-50, 1910
- ↑ Z. Zachorowski. W sprawie herbu Bienia. „Miesięcznik Heraldyczny”. 3, s. 108-111, 1910.
Примітки[ред. | ред. код]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |