Ладигіна Ольга Борисівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ладигіна Ольга Борисівна
Народилася 23 грудня 1922(1922-12-23)
Москва, Російська СФРР
Померла 3 січня 2008(2008-01-03) (85 років)
Мінськ, Білорусь
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність архітекторка
Alma mater Московський архітектурний інститут
Заклад Білпроектd і Q56880183?
Членство Спілка архітекторів СРСР і Білоруська спілка архітекторівd
Партія КПРС
Батько Boris Ladygind
Мати Q97064034?
Брати, сестри Ariadna Borisovna Ladyginad
У шлюбі з Заславський Євген Львович
Нагороди

О́льга Бори́сівна Лади́гіна (23 грудня 1922(19221223), Москва — 3 січня 2008) — радянський, білоруський архітектор. Заслужений архітектор Білорусі (1969). Дочка Бориса Івановича Ладигіна.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила Московський архітектурний інститут у 1949 році. Працювала в інституті «Білдержпроект» (у 1969—1975 роках головний архітектор).

Творчість[ред. | ред. код]

Основні роботи: у Мінську — Водно-спортивний комбінат, забудова району та проекти житлових та громадських будівель по вулиці Віри Хоружої (1964—1990), житловий будинок з гастрономом «Столичний» (1962), житлові будинки, громадські навчальні заклади на вулицях Варвашени, Козлова, Богдановича, Кульман, головний корпус Білоруського технологічного університету (1956, у співавторстві), корпус Інституту історії (1964) та реконструкція корпусу Президії НАН РБ, торгово-громадський центр на вулиці Куйбишева (1997, у співавторстві), а також водоскидні споруди ГЕС на Заславському водосховищі (1955), у Вітебську Кіровський міст (1955).

Література[ред. | ред. код]