Лазаревич Кирило Олександрович
| Лазаревич Кирило Олександрович | |
|---|---|
| Народився |
15 березня 1982 (42 роки) Цілиноград, Казахська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Діяльність | кінооператор |
| Alma mater | Київський військовий ліцей імені Івана Богуна |
| IMDb | ID 11201050 |
Лазаре́вич Кирило Олександрович (нар. 15.03.1982 року) — український кінооператор, фотограф.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 15 березня 1982 року у місті Цілиноград (Казахська РСР). У 1999 році закінчив Київський військовий ліцей ім. І.Богуна, навчався у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2002 році вирішив закінчити кар'єру військового і почав працювати на телебаченні. Перша посада — декоратор-освітлювач на телеканалі КТК. Того ж року став телеоператором. Працював на українських телеканалах М1, ТВі, Еспресо TV. З 2014 року — головний телеоператор програми журналістських розслідувань Схеми: корупція в деталях (проєкт Радіо Свобода на телеканалі UA:Перший).[1]
У 2012 році почав знімати кіно. Працював із режисерами Олександром Шапіро, Корнієм Грицюком[2], Дашею Черніною та іншими.
Одружений, виховує двох доньок.
Перешкоджання роботі[ред. | ред. код]
У жовтні 2015 року під час зйомок сюжету[3] про дорогі автомобілі працівників Служби безпеки України, що не відповідають їхнім офіційним доходам, на знімальну групу «Схем» у складі Михайла Ткача й Кирила Лазаревича скоїли напад[4] співробітники СБУ.
Під час затримання, як свідчать записи відеокамер, вони застосували силу до знімальної групи, відібрали і пошкодили техніку. Пізніше за фактом перешкоджання співробітниками СБУ законній професійній діяльності журналістів було відкрито кримінальне провадження.
У листопаді 2018-го суд вчетверте повернув матеріали кримінального провадження до Військової прокуратури Київського гарнізону, де тричі закривали справу[5] за фактом перешкоджання роботі журналістів співробітниками СБУ.
Фільмографія[ред. | ред. код]
«Іподром» (2014 рік)[6]
Future In The Past (2016 рік)[7]
«2020. Безлюдна країна» (2018 рік)
«Поїзд Київ-війна» (2020 рік)[8][9]
«Худс» (2021 рік)[10]
Відзнаки[ред. | ред. код]
2018 рік — номінант за версією Української кіноакадемії на кращу операторську роботу.
2021 рік — отримав Кришталеву Київську кінопремію за найкращу операторську роботу у документальному фільмі (Київський МКФ КІНОЛІТОПИС, Україна)[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кирило Лазаревич - Біографія автора - Радіо Свобода. www.radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ 2020. Безлюдна країна. Вікіпедія (укр.). 8 квітня 2021. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Секретний автопарк СБУ (розслідування). Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Відео нападу на журналістів «Схем» із камер спостереження СБУ (укр.), архів оригіналу за 9 лютого 2022, процитовано 9 лютого 2022
- ↑ Суд учетверте змусив Військову прокуратуру розслідувати, як СБУ перешкоджали журналістам «Схем». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Іподром. dzygamdb.com (укр.). Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Фьюче ин зе паст / Future in the past, фильм 2016. www.kinofilms.ua (ru-UA) . Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ «Поїзд Київ-війна» виходить у прокат 12 листопада. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ а б Поїзд «Київ-Війна». dzygamdb.com (укр.). Процитовано 9 лютого 2022.
- ↑ Hoods Doc Film, 2021 (англ.), архів оригіналу за 9 лютого 2022, процитовано 9 лютого 2022
Джерела[ред. | ред. код]
|
