Лакосамід
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
 | |
|---|---|
Лакосамід
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| N2-acetyl-N-benzyl-D-homoserinamide | |
| Класифікація | |
| ATC-код | N03 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C13H18N2O3 |
| Мол. маса | 250,294 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | ~100% (перор.) |
| Метаболізм | Печінка |
| Період напіввиведення | 13 год. |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ВІМПАТ®, «Ейсіка Фармасьютикалз ГмбХ»,Німеччина UA/10825/01/02 18.12.2015-18/12/2020 |
Лакосамід (англ. Lacosamide, лат. Lacosamidum) — синтетичний лікарський препарат, який є похідним амінокислот[1][2], та належить до протисудомних препаратів.[3][4] Лакосамід застосовується як перорально, так і внутрішньовенно.[5][6] Дослідження лакосаміду розпочалися у 1996 році в Університеті Г'юстона Гарольдом Коном і Шрідкаром Андуркаром.[7][8] Під час цих досліджень встановлено, що модифікована амінокислота має протисудомну активність. Пізніше були синтезовані кілька видів таких амінокислот, із яких найбільш активним виявився саме лакосамід.[7] Ця хімічна сполука була запатентована компанією «Schwarz Pharma» у 2006 році, а після приєднання її до бельгійської компанії UCB вже ця компанія продовжила дослідження препарату, та отримала схвалення його для клінічного застосування.[9]
Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]
Лакосамід — синтетичний лікарський препарат, який є модифікованою амінокислотою. Механізм дії лакосаміду відрізняється від механізму дії інших протисудомних препаратів, та полягає у селективному посиленні повільної інактивації вольтаж]залежних натрієвих каналів, що призводить до стабілизації перезбуджених оболонок нейронів та блокує їх повторне збуждення. Наслідком цього є зниження кількості нейронів, що генерують повторні пароксизмальні деполяризаційні зсуви та поступове затихання епілептичного вогнища.[2][3] Лакосамід також взаємодіє з медіатором колапсину-2 (CRMP2), який за хімічним складом є фосфопротеїном, що експресується переважно в нервовій системі та бере участь у процесах диференціації нейронів та контролі росту аксонів.[5] Препарат має здатність знижувати або сповільнювати розвиток гострої запальної відповіді нервової тканини на черепно-мозкову травму, та покращує функціональні наслідки і зменшує вираженість гістологічних змін нейронального пошкодження на моделях закритих черепно-мозкових травм у лабораторних тварин.[2] Лакосамід застосовується як додатковий препарат для лікування парціальної (фокальної) епілепсії при неефективності або малоефективності інших протисудомних препаратів, зокрема леветирацетаму, карбамазепіну, ламотригіну, топірамату, окскарбазепіну, фенітоїну, вальпроєвої кислоти, фенобарбіталу, габапентину, клоназепаму і зонісаміду.[3][2] Лакосамід позиціонується як препарат, при застосуванні якого спостерігається незначна кількість побічних ефектів.[3][2] Експериментально препарат також застосовують для лікування нейропатичного болю при діабетичній нейропатії.[10]
Фармакокінетика[ред. | ред. код]
Лакосамід швидко і добре всмоктується при пероральному застосуванні, максимальна концентрація препарату досягається протягом 0,5—4 годин після прийому препарату. Абсолютна біодоступність препарату при пероральному застосуванні складає майже 100 %. Лакосамід погано (на 15 %) зв'язується з білками плазми крові. Препарат проникає через плацентарний бар'єр, даних за виділення у грудне молоко людини немає. Метаболізується лакосамід у печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму із сечею у вигляді неактивних метаболітів або незміненої речовини. Період напіввиведення лакосаміду становить 13 годин, при важких порушеннях функції печінки або період напіввиведення препарату також може збільшуватися.[1][5]
Застосування[ред. | ред. код]
Лакосамід застосовується як допоміжний препарат для лікування парціальних судомних нападах при епілепсії, як із вторинною генералізацією, так і без неї, у пацієнтів старших 16 років.[1][5]
Побічна дія[ред. | ред. код]
Лакосамід позиціонується як препарат, при застосуванні якого спостерігається незначна кількість побічних ефектів. Найчастішими побічними явищами при застосуванні препарату є головний біль, запаморочення, нудота, блювання, диплопія, швидка втомлюваність, сонливість, болі в суглобах, атаксія.[3][2] Щоправда, в 2012 році FDA отримало повідомлення про кілька випадків синдрому Лаєлла після прийому лакосаміду.[4] Іншими побічними явищами при застосуванні препарату є[1][5]:
- Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — шкірний висип, свербіж шкіри, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, кропив'янка.
- З боку травної системи — сухість у роті, запор або діарея, метеоризм, диспепсія.
- З боку нервової системи — агресивна поведінка, порушення рівноваги та координації рухів, приступи судом, тремор, порушення пам'яті, галюцинації, спроби самогубства, парестезії, дизартрія, депресія.
- З боку серцево-судинної системи — фібриляція передсердь, брадикардія, подовження інтервалу PR, AV-блокада.
- Зміни в лабораторних аналізах — агранулоцитоз, підвищення активності ферментів печінки.
Протипокази[ред. | ред. код]
Лакосамід протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, AV-блокаді ІІ або ІІІ ступеня, дітям у віці менше 16 років.[1][5]
Форми випуску[ред. | ред. код]
Лакосамід випускається у вигляді таблеток по 0,05; 0,1; 0,15 та 0,2 г; розчину для прийому всередину із вмістом діючої речовини 10 мг/мл у флаконах по 200 мл; концентрату для приготування інфузій у флаконах по 20 мл із вмістом діючої речовини 10 мг[11][6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д ВІМПАТ® (VIMPAT). Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 12 травня 2019.
- ↑ а б в г д е Эффективность и переносимость препарата лакосамид (Вимпат)в лечении эпилепсии у взрослых [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д Опыт применения лакосамида в комплексной терапии пациентов с фармакорезистентной парциальной эпилепсией [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Лекарство от эпилепсии сдирает кожу [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в г д е http://www.vidal.ru/drugs/molecule/2049 [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Lacosamide [Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б Choi, D; Stables, JP; Kohn, H (26 квітня 1996). Synthesis and anticonvulsant activities of N-Benzyl-2-acetamidopropionamide derivatives. Journal of Medicinal Chemistry. 39 (9): 1907—16. doi:10.1021/jm9508705. PMID 8627614.(англ.)
- ↑ Anticonvulsant enantiomeric amino acid derivatives. google.com. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 12 травня 2019. (англ.)
- ↑ Michael A. Rogawski; Azita Tofighy; H. Steve White; Alain Matagne; Christian Wolff (2015). Current understanding of the mechanism of action of the antiepileptic drug lacosamide. Epilepsy Research. 110: 189—205. doi:10.1016/j.eplepsyres.2014.11.021. PMID 25616473. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 12 травня 2019. (англ.)
- ↑ Rauck RL, Shaibani A, Biton V, Simpson J, Koch B (2007). Lacosamide in painful diabetic peripheral neuropathy: a phase 2 double-blind placebo-controlled study. Clin J Pain. 23 (2): 150—8. doi:10.1097/01.ajp.0000210957.39621.b2. PMID 17237664. (англ.)
- ↑ Вимпат® (Vimpat®) инструкция по применению [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Лакосамід на сайті mozdocs.kiev.ua
- Лакосамід на сайті rlsnet.ru [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.](рос.)