Ламарк (місячний кратер)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Характеристики кратера
Ламарк
Світлина зонда Lunar Orbiter 4
Координати 23°07′12″ пд. ш. 70°03′36″ зх. д. / 23.12000000002777966° пд. ш. 70.06000000002778449° зх. д. / -23.12000000002777966; -70.06000000002778449
Діаметр 114,7 км
Глибина 1,110 км
Довгота ранкового
термінатора
280°
Епонім Жан Батист Ламарк
Рік затвердження 1964
Ламарк. Карта розташування: Місяць
Ламарк
Ламарк

Кра́тер Лама́рк (лат. Lamarck) — залишки великого стародавнього метеоритного кратера у південно-західній частині видимого боку Місяця. Назву присвоєно в честь французького науковця, дослідника природи Жана Батиста Ламарка (1744—1829) і затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1964 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді[1].

Опис кратера[ред. | ред. код]

Околиці кратера Ламарк. Фрагмент мапи видимого боку Місяця[2]

Найближчими сусідами кратера є кратер Ейхштедт[en] на заході; кратер Дарвін на півночі; кратер Бюргі[en] на сході південному сході; кратер Лагранж на півдні і кратер Краснов[en] на південному заході. На захід від кратера лежать гори Кордильєри і за ними Гори Рука; на північному сході — Борозни Дарвіна і Борозни Сірсаліса[3]. Селенографічні координати центру кратера 23°07′ пд. ш. 70°04′ зх. д. / 23.12° пд. ш. 70.06° зх. д. / -23.12; -70.06, діаметр 114,7 км[4], глибина 1,11 км[5].

Кратер Ламарк за тривалий час свого існування практично повністю зруйнувався. Вал має вигляд невисокого, порушеного у багатьох місцях кільцевого хребта, малопомітного на тлі навколишньої місцевості. Північна частина кратера Ламарк частково перекрита кратером Дарвін. Дно чаші кратера пересічене й частково покрите породами, викинутими при утворенні Моря Східного, що розташоване на захід від кратера.

Сателітні кратери[ред. | ред. код]

Фрагменти мап LAC-91, LAC-92
Сателітний кратер Ламарк B. Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter
Ламарк Координати Діаметр, км
A 25°09′ пд. ш. 70°58′ зх. д. / 25.15° пд. ш. 70.96° зх. д. / -25.15; -70.96 (Ламарк A) 53,4
B 22°51′ пд. ш. 69°48′ зх. д. / 22.85° пд. ш. 69.8° зх. д. / -22.85; -69.8 (Ламарк B) 7,6
D 24°54′ пд. ш. 74°21′ зх. д. / 24.9° пд. ш. 74.35° зх. д. / -24.9; -74.35 (Ламарк D) 131,3
E 26°48′ пд. ш. 75°49′ зх. д. / 26.8° пд. ш. 75.81° зх. д. / -26.8; -75.81 (Ламарк E) 8,7
F 26°46′ пд. ш. 74°25′ зх. д. / 26.76° пд. ш. 74.42° зх. д. / -26.76; -74.42 (Ламарк F) 6,2
G 27°16′ пд. ш. 72°13′ зх. д. / 27.27° пд. ш. 72.21° зх. д. / -27.27; -72.21 (Ламарк G) 14,7
  • Сателітний кратер Ламарк B є концентричним кратером.
  • Утворення сателітного кратера Ламарк D відбулося у донектарському періоді[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Lunar Impact Crater Database [Архівовано 6 січня 2021 у Wayback Machine.] // Lunar and Planetary Institute (англ.)
  2. Мапи видимого боку Місяця (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2020. Процитовано 8 січня 2021.
  3. Кратер Ламарк на мапі LAC-91 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 листопада 2020. Процитовано 8 січня 2021.
  4. Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 8 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]