Ланська Валерія Олександрівна
| Ланська Валерія Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Вале́рия Алекса́ндровна Ланска́я | ||||
 | ||||
| Народилася |
2 січня 1987[1] (37 років) Москва, СРСР | |||
| Громадянство |
 Росія | |||
| Діяльність | акторка, співачка | |||
| Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна | |||
| Роки діяльності | 2005 — тепер. час | |||
| IMDb | nm1943060 | |||
|
| ||||
 Ланська Валерія Олександрівна у Вікісховищі | ||||
Валерія Олександрівна Ланська (нар. 2 січня 1987, Москва, СРСР) — російська акторка театру і кіно, співачка.
Життєпис та кар'єра[ред. | ред. код]
Народилася 2 січня 1987 року в Москві. Батько Олександр Зайцев — хореограф. Мати Олена Масленнікова — тренерка з фігурного катання. Щоб її не плутали з іншою актрисою Валерією Зайцевою, що грає в тому ж театрі, Валерія взяла собі дівоче прізвище бабусі (матері батька) Ланська. У дитинстві займалася художньою гімнастикою і фігурним катанням. З 1996 по 2002 рік грала в музичному театрі юного актора, в 2010 році продовжила співпрацю з цим театром, в якому в цей час грала її сестра Анастасія Масленнікова[2].
У 2006 році закінчила Театральний інститут імені Бориса Щукіна, акторський курс Ю. В. Шликова.
Ще до закінчення інституту була прийнята до трупи театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна. Співпрацювала з театром імені Є. Вахтангова і Театром Олексія Рибникова. У 2005—2012 роках — актриса Театру Місяця.
З 2005 року знімається в кіно і серіалах («Заєць над безоднею», «Кадетство», «Принцеса цирку», «Життя, якого не було» за мотивами роману Теодора Драйзера «Американська трагедія», військова драма «Горобиновий вальс», сімейна сага «Будинок зразкового утримання»). Є провідною актрисою мюзиклів («Ліроманія», «Губи», «Мері Поппінс-Next», «Пригоди Олівера Твіста», «Юнона і Авось», «Зірка і Смерть Хоакіна Мур'єти», «Мата Харі», «Монте Крісто», «Граф Орлов», «Зорро», «Часи не вибирають», «Фанфан-тюльпан», «Анна Кареніна»).
Брала участь в телевізійних проектах російського Першого каналу «Льодовиковий період-2» і «Льодовиковий період — найкращий» (де її партнером був Олексій Ягудін, з яким вони посіли третє та друге місце відповідно) і «Повтори!».
У 2016 році в російському телепроєкті «Голос. Діти» була співведучою Дмитра Нагієва.
18 березня 2017 року вийшла телепередача «Романтика романсу», де виконала улюблені пісні з друзями і партнерами за мьюзиклами у супроводі оркестру RockestraLive[3].
21 березня 2019 року вийшов музичний кліп «Чувства» петербурзької групи Animal Jazz з участю Валерії Ланської.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Чоловік — Стас Іванов, кінорежисер (народ 7 березня 1982). Вийшла заміж 1 березня 2015 року в Москві[4][5]. 3 грудня 2015 року народила сина Артемія[6][7].
Творчість[ред. | ред. код]
Фільмографія[ред. | ред. код]
Ролі в театрі[ред. | ред. код]
- Дитячий музичний театр юного актора (1996—2002, 2010—2012)
- «Фантазії на тему Дунаєвського» — балерина
- «У дитячій» — Катя
- «Герда» — троль
- Мюзикл «Пригоди Олівера Твіста» (за романом Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста») — Ненсі, Бет
- МХТ імені А. П. Чехова (1999)
- У. Шекспір «Сон в літню ніч» — ельф
- Сатирикон (2004—2005)
- «Країна любові» (за п'єсі О. М. Островського «Снігуронька») — берендейка
- Театр Місяця (2005—2012)
- «Ліроманія» (за мотивами трагедії В. Шекспіра «Король Лір») — Корделія
- «Губи» (за романом В. В. Набокова «Камера обскура») — Магда
- «Ніч ніжна» (за однойменним романом Ф. С. Фіцджеральда) — Розмері Гойт
- «Бал тих, хто не спить» (за повістю О. К. Толстого «Упир») — Даша, Парасковія, Італійка
- «Мері Поппінс-next» (за мотивами казки П. Траверс «Мері Поппінс») — Мері Поппінс
- Театр імені Є. Б. Вахтангова (2006—2008)
- «Собака на сіні» — Клара
- «Алі-баба і сорок розбійників» — Шахризада
- Центр «Згода» (2007 — 2009, 2011)
- «Готель двох світів» (за п'єсою Е. Шмітта «Готель двох світів») — Лора
- Театр Олексія Рибникова (2008—2009)
- Мюзикл «Червоні вітрила» (за мотивами феєрії О. Гріна «Червоні вітрила») — Ассоль
- Рок-опера «Зірка і смерть Хоакіна Мур'єти» — Тереса, Зірка
- Рок-опера «Юнона та Авось» — Кончіта
- Московська оперета (2008—2017)
- Мюзикл «Монте Крісто» (за романом А. Дюма «Граф Монте-Крісто») — Мерседес
- Оперета «Цезар і Клеопатра» (за п'єсою Б. Шоу «Цезар і Клеопатра») — Клеопатра
- Мюзикл «Граф Орлов» — Єлизавета Тараканова
- Оперетто-мюзикл «Фанфан-тюльпан» — Аделіна
- Мюзикл «Анна Кареніна» — Анна Кареніна
- Театр естради (2009—2010)
- Театр «Антреприза.ru» (2009—2011)
- «Не вір очам своїм» (за п'єсою Ж-Ж Брикера і М. Ласега «Чоловічий рід, однина») — Жасан
- Театр кіноактора (2009, 2012)
- «Безіменна зірка» — Мона
- ЦДКЖ (2009)
- Московський палац молоді (2010, 2011)
- Мюзикл «Зорро» — Луїза
- Театр мюзиклу (2012—2017)
- Мюзикл «Часи не вибирають» — Дженніфер Фрей
- Мюзикл «Принцеса Цирку» — Теодора Вердьє
- Творчий центр Валерії Ланської «Фріланс» (2012)
- «Врятоване кохання» — Катюша Маслова
Нагороди[ред. | ред. код]
- 2006 — премія глядацьких симпатій імені Ромашина (роль Корделії у мюзиклі «Ліроманія»)
- 2009 — звання «Відкриття — 2008»
- 2008—2009 — бронзова призерка проекту «Льодовиковий період» (в парі з А. Ягудіним)
- 2009 — срібна призерка проекту «Льодовиковий період. Найкраще» (в парі з А. Ягудіним)
- 2009 — номінація на премію «Золотий Орел 2009» — «Найкраща жіноча роль на телебаченні» (роль Олександри Земської у фільмі «Життя, якого не було»)
- 2010 — номінація на національну театральну премію «Золота маска-2010» («Найкраща жіноча роль в опереті / мюзиклі») (роль Мерседес в мюзиклі «Монте-Крісто»)
- 2010 — премія «Улюблені артисти артистів мюзиклу»
- 2011 — номінація на премію «Золотий Орел 2011» — «Найкраща жіноча роль другого плану» (роль Марусі Городоцької у фільмі «Горобиновий вальс»)
- 2011 — премія «Улюблені артисти глядачів»
- 2011 — лауреат фестивалю «Амурська осінь» — «Найкраща жіноча роль» (роль Катюші Маслової в антрепризі «Врятоване кохання»), а також спеціальний спонсорський приз за продюсерський дебют
- 2014 — лауреатка 8-го міжнародного фестивалю мюзиклів у Південній Кореї (Daegu International Musical Festival) — «Найкраща жіноча роль» (мюзикл «Монте-Крісто» — Мерседес)[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ moscow-baku.ru (24 марта 2020). Валерия Ланская: Я — актриса, которая поет. Ни в коем случае не наоборот. vm.ru. «Вечерняя Москва». Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Валерия Ланская и друзья. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 11 травня 2020. Телеканал Культура (18 марта 2017)
- ↑ Актриса Валерия Ланская вышла замуж за кинорежиссера Стаса Иванова. «HELLO! Russia». 5 марта 2015. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ moscow-baku.ru (29 февраля 2020). Актриса Валерия Ланская: Я совершила 48 перелетов за время съемок сериала «Женские секреты». «Москва-Баку.ru». Процитовано 6 березня 2015.
- ↑ Валерия Ланская впервые стала мамой. 7days.ru. 03.09.2015. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 11 травня 2020.
- ↑ Валерия Ланская раскрыла свои секреты ухода за кожей лица. liza.ua. Лиза. 7 травня 2020. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 11 травня 2020.
- ↑ В. Ланская в мюзикле «Мата Хари». Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 1 травня 2016.
- ↑ «Монте-Кристо» - триумфатор Международного фестиваля мюзиклов (рос.). paramore1.ru. 17.07.2014. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 19 липня 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Валерия Ланская на сайті IMDb (англ.)
- Офіційний сайт актриси [Архівовано 11 травня 2020 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю з Валерією Ланской [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Валерія Ланська на «Живому ТВ»
|
